РІШЕННя

іменем україни

05 лютого 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівскої області від 17 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на аеродромі спільного базування «Львів» під час проведення авіаційно-спортивного свята на честь 60 річниці 14 Авіаційного корпусу Збройних Сил України внаслідок катастрофи військового літака Су-27 УБ загинула її сестра ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Смерть сестри спричинила порушення нормальних життєвих стосунків в родинному колі, позбавила психологічної рівноваги та спокою сім'ю, на її вихованні залишилися двоє дітей сестри.

Зазначала, що вона врахувала характер і обсяг заподіяних їй моральних та фізичних страждань, їх тривалість, свій стан здоров'я, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у життєвих стосунках та інші обставини, тому моральну шкоду оцінює в розмірі 50 тис. грн, підтвердженням якої є висновок психолога-експерта.

Оскільки на момент виконання демонстраційних польотів військовим літаком Су-27 УБ над АСБ «Львів» ІНФОРМАЦІЯ_2 володільцем джерела підвищеної небезпеки, падінням якого було заподіяно смерть сестри, є Міністерство оборони України, тому моральну шкоду просила стягнути з останнього.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 50 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю сестри - ОСОБА_4, внаслідок авіакатастрофи на Скнилівськолму літовищі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеній нормі ухвалені у справі судові рішення не відповідають з таких підстав.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на аеродромі спільного базування «Львів» під час проведення авіаційно-спортивного свята на честь 60 річниці 14 Авіаційного корпусу Збройних Сил України внаслідок катастрофи військового літака Су-27 УБ загинула ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - сестра позивача.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення, посилався на те, що неправомірними діями Міністерства оборони України позивачу заподіяно моральну шкоду, що призвело до втрати нею нормальних життєвих зв'язків, вимагало і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя через втрату власного здоров'я та втрату близької людини - рідної сестри. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема медичної картки ОСОБА_3, остання у 2004 році тривалий час проходила лікування та періодично проходить таке лікування до сьогодні.

При цьому суд керувався положеннями ст. ст. 16, 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

На правовідносини, які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди, обов'язок з її відшкодування не поширюється, в тому числі й на ті випадки, коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій (постанова Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

На вирішення суду передано спір між сторонами з приводу спричинення позивачу моральної шкоди, завданої смертю в ІНФОРМАЦІЯ_2 сестри позивача внаслідок автокатастрофи військового літака Су-27 УБ.

Разом із тим, вирішуючи спір на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, що набув чинності з 01 січня 2004 року, суди наведених роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» не врахували; не звернули уваги на те, що смерть сестри позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2) сталася до набрання чинності ЦК України 2003 року, яким було визначене право члена сім'ї потерпілого на відшкодування моральної шкоди, завданої його смертю.

Оскільки застосування судами при вирішенні спору закону, що не підлягав застосуванню, призвело до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівскої області від 17 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: Є.П. Євграфова

В.І. Журавель

І.М. Завгородня

Ю.Г. Іваненко