«Раби показників»: чому прокуратура в ручному режимі регулює статистику злочинів?

В Україні існує практика штучного регулювання закриття кримінальних проваджень. Це означає, що прокурори самі формують зручну для них «статистику», відірвану від реальності.

Кожна заява про вчинений злочин, яка надходить до правоохоронних органів, підлягає реєстрації після якої починається процес розслідування. Проте в ході розслідування можуть бути з’ясовані підстави для закриття провадження. Наприклад: відсутність події злочину, відсутність в діях особи складу злочину, не встановленя достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, тощо. Такі провадження підлягають закриттю.

Користуйтеся консультацією: Початок досудового розслідування та підстави закриття кримінального провадження

Офіційна статистична інформація щодо діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, в тому числі й щодо кількості облікованих та закритих злочинів міститься на сайті Генеральної прокуратури України. До облікованих прокуратурою віднесено зареєстровані за мінусом закритих.

Ми проаналізували графіки, побудовані на щомісячних даних офіційної статистики кримінальних проваджень та результатів їх розслідування за 2015 – 2016 роки. На них є досить чітка закономірність — кожний третій місяць відбувається суттєве збільшення кількості закритих кримінальних проваджень. Як можна побачити, сіра крива (закриття проваджень) утворює «гірські вершини» у березні, червні, вересні та грудні (дані виділені червоним кольором).

Результати дослідження «Роль прокурора на стадії досудового розслідування», проведеного проведеного Експертним центром з прав людини за підтримки та спільно із Міжнародним фондом «Відродження», дають підстави припустити, що такі періодичні «стрибки» відбуваються, коли прокурори і слідчі подають квартальні і річні звіти.

Такі звіти узгоджуються Національною поліцією, ГПУ та їхніми територіальними підрозділами й «штучно доопрацьовуються» в ручному режимі.

Поряд з іншим, певні цифри закритих проваджень необхідні відповідним керівникам територіальних підрозділів правоохоронних органів для того, щоби мати «правильний» (як правило незмінний та доволі високий) відсоток розкриття злочинів. Виявляється, що його можна «відрегулювати», оскільки на його збільшення впливає збільшення кількості закритих проваджень.

Отже, трапляються випадки, коли керівники органів досудового розслідування вимушені закривати певну кількість кримінальних проваджень, щоб не «псувати статистику».

Користуйтеся консультацією: Момент завершення досудового розслідування висуванням обвинувачення та його практичне значення

Показовими тут можуть бути цитати опитаних нами слідчих під час фокус-груп: «…Вибило відсоток закритих не 65%, а 64,9%, і прокурор дзвонить: давай ще 5 справ закрий. Дійшло до абсурду — ми приїжджаємо звіт здати за півріччя і враховують процент закритих справ, наприклад, тисячу проваджень ми розпочали, а закрили 500, відсоток закриття у нас 50%. Прокурор каже: «Так не піде, ми звіт не приймаємо. У вас відсоток закритих 50%. Їдьте додому, ще доклацайте, щоб було 65%» або

«…Приїжджає прокурор області, каже: у вас поганий відсоток закриття, їдьте дозакривайте. Приїхали, «дозакрили», вийшло 65%»

Наведені приклади свідчать про те, що керівники місцевих та регіональних прокуратур для того, щоб уникнути претензій до якості своєї роботи, намагаються штучно утримувати показники на одному рівні рік за роком. І дійсно, 71% опитаних в ході дослідження процесуальних керівників до чинників, які впливають на прийняття прокурором рішення про закриття (незакриття) кримінальних проваджень, віднесли намагання забезпечити відповідність статистичних показників показникам попередніх років.

За словами рядових прокурорів, нерідко вже наступного ж дня після звітного, закриті ще вчора слідчими «в угоду статистиці» кримінальні провадження, відновлюються рішеннями процесуальних керівників. Адже тепер вчорашнє рішення про закриття вважатиметься незаконним.

Користуйтеся консультацією: Скасування арешту майна при закритті кримінального провадження слідчим: проблемні питання

Отже, доводиться говорити про необхідність зміни старих радянських підходів до формування та використання статистичної інформації. Насамперед, фіксація та облік тих чи інших показників мають бути організовані так, щоб їх не можна було коригувати в ручному режимі. Крім того, робота керівника прокуратури або процесуального керівника не повинна оцінюватися на підставі сухої статистики. Прокурор має керуватись в своїй роботі законом та правом, а не тим, як він виглядає на фоні інших, чи порівняно із минулими роками.

Автор новини: Андрій Орлеан, програмний менеджер, доктор юридичних наук, доцент

Джерело: ecpl.com.ua