"Смерть від тисячі порізів": ліквідатор аварії на ЧАЕС про наслідки через 40 років, – Reuters

Один із ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС заявив, що через майже 40 років після трагедії в живих залишилося небагато учасників ліквідації наслідків вибуху на четвертому енергоблоці, повідомляє Reuters.

76-річний Петро Гурін розповів, що його здоров'я "ніколи не було колишнім" після роботи на місці аварії в 1986 році. За його словами, з 40 співробітників його підприємства, направлених у зону відчуження, сьогодні в живих залишилися лише п'ятеро.

"Жоден чорнобилець не перебуває в хорошому стані здоров'я… Це смерть від тисячі порізів", – сказав він.

Гурін був серед сотень тисяч ліквідаторів, залучених до робіт після вибуху на четвертому енергоблоці станції 26 квітня 1986 року, коли радіоактивні викиди поширилися значною частиною Європи.

Він працював по 12 годин на день, беручи участь у будівництві саркофага над зруйнованим реактором. Через чотири дні, за словами Гуріна, у нього з'явилися сильні симптоми, такі як головний біль, біль у грудях, кровотеча та металевий присмак у горлі. Лікарі надали йому допомогу, але після чергової зміни він ледве міг ходити. Він боявся, що йому залишилося жити "один-два дні".

"Мене привезли до лікарні, і лікарі спочатку взяли аналіз крові, – сказав Гурін. – Вони прокололи мені всі пальці, і витекла бліда рідина, але крові не було".

За його словами, радянські лікарі не діагностували променеву хворобу, оскільки це було заборонено, і замість цього ставили інші діагнози, пов'язані зі стресом. Після аварії Гурін провів місяці в лікарнях, де йому діагностували анемію, стенокардію та інші хронічні захворювання.

Відразу після аварії загинув 31 працівник заводу та пожежник, переважно від гострої променевої хвороби. Ще тисячі людей згодом померли від хвороб, пов’язаних із радіацією, таких як рак, хоча загальна кількість загиблих і довгострокові наслідки для здоров’я залишаються предметом запеклих дискусій.

Нагадаємо, у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику вдалося зафіксувати дуже швидку тварину. Дослідники відзначають, що великі вуха цієї тварини вловлюють найменший звук, а сильні лапи миттєво відносять її подалі від небезпеки.

Раніше по всій території Чорнобильської зони було помічено у великій кількості коней Пржевальського, вовків, рисей, оленів та безпритульних собак.