Проєкт "Фрея" та українська антибалістика: експерт окреслив перспективи та назвав терміни

У питанні антибалістики кооперація між європейськими виробниками озброєння та українськими компаніями тут досить очевидна. Про це в ефірі "Українського радіо" сказав оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков, відповідаючи на запитання про протистояння російській балістиці.

Він зауважив, що оскільки є тенденція відходу Сполучених Штатів Америки від питань безпеки в Європі, то дедалі гостріше постає питання, як саме можна захистити Європу від загроз з боку Ірану та Росії.

Так, каже експерт, кооперація між європейськими виробниками озброєння та українськими компаніями тут досить очевидна, оскільки як в Україні, так і в Європі бачать безпосередню загрозу від балістики та систем, які Росія має на озброєнні.

На запитання, чи розмови про спільний захист від балістичних загроз - це про розробку спільно з Україною нового комплексу з новими ракетами чи про модернізацію вже існуючих комплексів, Кушніков зазначив, що якщо подивитися на поточні тенденції, зокрема, по проєкту "Фрея", то йдеться радше про інтеграцію вже наявних систем.

Він додав, що це стосується як ракети-перехоплювача, так і наземної інфраструктури, котра в собі налічує засоби виявлення, тобто радіолокаційні станції, і засоби керування боєм, які безпосередньо відповідальні за всі етапи бойової роботи подібного комплексу.

"Тобто від моменту детекції до моменту перехоплення повітряної цілі. І тут ми бачимо, що українська компанія може запропонувати вже наявне своє рішення, а саме FP-7.х, і за допомогою європейських компаній інтегрувати, до прикладу, у вже наявні комплекси IRIS, де буде використовуватись українська ракета, а все інше - це компоненти європейського походження", - сказав оглядач.

Говорячи про ракети-перехоплювачі, він, зокрема, зазначив, що у 2022-2023 роках на рівні експертів висувалися думки, що можна реалізувати серійне виробництво ракет до радянських комплексів С-300. Йдеться про ракети 5В55.

"І тут ми бачимо, що подібна тема виникає з новими акцентами, оскільки дійсно комплексів С-300 у нас залишилася певна кількість, але дістати боєкомплект до них станом на 2026-й рік, окрім як у Росії, більше немає де", - зауважив Кушніков.

Так, додав він, виникла ідея поновити виробництво подібних ракет, заручившись технологічною та фінансовою підтримкою європейських компаній, інтегрувати сучасніші рішення щодо ракет-перехоплювачів, і в поєднанні з компетенціями та можливостями партнерів інтегрувати її в європейські пускові системи.

"А також здійснити координацію роботи між станцією виявлення, станцією супроводження цілей і безпосередньо ракетами", - зазначив експерт.

Відповідаючи на запитання, скільки часу займе період від формування ідеї до практичної реалізації проєкту "Фрея", Кушніков зауважив, що порівнював би це з історією з системами FrankenSAM, де від початку публічних обговорень подібних систем до того, як їх побачили на полі бою, пройшло трохи менше за два роки.

"І скоріше за все, самі процеси відбувалися значно швидше. Тож, порівнюючи з виробництвом українського КАБу і з комплексами FrankenSAM, ми можемо говорити про місяці, а не роки", - сказав він.

Як відомо, проєкт "Фрея" (Freya) - це концепція пан'європейської єдиної захищеної системи протиповітряної та протиракетної оборони, розроблена українською приватною оборонною компанією Fire Point за участі європейських партнерів. Основою для ППО "Фрея" буде ракета-перехоплювач FP-7.х.

Компанія Fire Point веде переговори з європейськими компаніями про запуск нової системи ППО до наступного року, зокрема, аби створити ефективну систему з протидії балістичній загрозі. Йдеться про недорогу альтернативу американській системі Patriot.

Сьогодні, 21 травня, президент України Володимир Зеленський розповів, на якому етапі створення української антибалістики. Він повідомив, що поки що ефективних вітчизняних засобів для протидії російській балістиці немає. За його словами, найбільші кошти у розвиток технологій вкладає держава, а не бізнес. Йдеться про суму обсягом близько 40-60 мільярдів доларів на рік.