Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 3. У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

{Пункт 2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Складання незаконного протоколу про адмінправопорушення ВЖЕ не є притягненням до адмінвідповідальності, а тому про відшкодування моральної шкоди можна забути (ВС/КЦС у справі № 312/262/18 від 21.10.2020)

Касаційний цивільний суд і до того дивував юридичні, і не тільки, спільноту «сталістю» своїх правових позицій, а також своїм відчайдушним волюнтаризмом при трактуванні та застосуванні норм законів.

Я як практикуючий адвокат зміг би зрозуміти, коли норми права неоднозначно трактуються та застосовуються у складних або заплутаних ситуаціях, за наявності колізійних законодавчих норм, порушень законодавчої техніки чи наявності «білих плям» у законі.

Але ж у даному випадку можна сказати лише одне: «Этот Верховный Суд сломался, несите новый».

Нещодавно мною на цьому інтернет-ресурсі було опубліковано допис Незаконне складання адмінпротоколів є притягненням до адмінвідповідальності, а отже і підставою для стягнення моральної шкоди (ВС/КЦС у справі № 640/16169/17 від 05.02.2020) у якому Касаційний цивільний суд виніс цілком законне, логічне та головне ОЧІКУВАНЕ рішення, відповідно до якого самий факт складення адмінпротоколу стосовно особи є притягненням останньої до адміністративної відповідальності, а у випадку незаконного притягнення до такого виду відповідальності постраждала від незаконних дій органів держави має право на відшкодування завданої їй шкоди на підставі норм Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Навіть процитую висновок КЦС у даній справі: "здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше)". Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Але «не долго музыка играла, не долго фраер танцевал».

У справі, рішення у якій буде нижче проаналізовано, КЦС з якогось переляку зламав існуючу практику та вирішив зекономити державні кошти.

У даній справі особу стосовно особи працівниками поліції було складно протокол про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження у даній справі судом було закрито в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважаючи свої права порушеними, особа, яка притягалась до адмінвідповідальності, подала до суду позов про стягнення з органів поліції та прокуратури моральної шкоди.

Судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку із тим, що позивач не довів незаконності рішень, дій чи бездіяльності працівників поліції та прокуратури, якими йому було заподіяно шкоду, що є підставою для її відшкодування.

На такі рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку КЦС залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення Касаційний цивільний суд послався на те, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Водночас згідно норм ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У даній справі позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідачів, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0