Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 11. Інформація про договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Неподання страховиком інформації про укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність (ВС КЦС №759/24061/19 від 28.07.2021 р.)

Логічний та корисний висновок надав ВС КЦС у справі, де внаслідок виникнення майнової шкоди після ДТП, одна страхова зверталась не до іншої страхової, а до безпосереднього учасника автопригоди для відшкодування завданих збитків свого клієнта, посилаючись при цьому на те, що поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності не внесено в базу даних, тому страхування не здійснювалося.

Фабула судового акту: Між клієнтом одного страховика (СК “АРКС” - позивач) та відповідачем сталась ДТП, внаслідок якої їх автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому задокументовано, що відповідач визнав свою вину у вчиненні вказаного ДТП. Страховик-позивач, виконуючи вимоги свого клієнта та умови договору страхування, здійснив страхову виплату, і - як наслідок - бажав в порядку регресу стягнути шкоду із винуватої особи у ДТП.

На місці ДТП, відповідач надав поліс ОСЦПВ, проте, як стало відомо страховику-позивачу, даний поліс не був дійсний. Такий висновок страховик зробив внаслідок перевірки полісу в базі та встановлення що бланк, облікований страховиком - не використано.

Хоча, у відповідь на запит страховика-позивача до МТСБУ, останнє вказало, що відомості ЦБД МТСБУ не впливають на валідність полісів, укладених в паперовій формі, а мають виключно інформативний характер, і що відсутність в ЦБД МТСБУ інформації щодо забезпеченості транспортного засобу на дату ДТП може бути результатом невнесення страховиком відповідної інформації в ЦБД МТСБУ - страховик-позивач все одно вирішив, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП НЕ була застрахована, а отже подав позов про стягнення майнової шкоди до безпосереднього учасника ДТП, а не до його страхової.

Рішенням суду першої інстанції (залишеним у силі апеляційним судом) позов страховика було задоволено - стягнуто шкоду із безпосереднього учасника ДТП (а не із його страхової). Не погоджуючись із цим, відповідач подав касаційну скаргу, в якій доводив необхідність звертатися до його страховика, оскільки вважав, що невнесення даних про поліс та його транспортний засіб до ЦБД МТСБУ - не робить договір із його страховиком недійсним.

ВС КЦС, погодився із доводами касаційної скарги відповідача, рішення попередніх судів скасував, а страховику-позивачу у задоволенні позову відмовив. Своє рішення ВС КЦС мотивував наступним:

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Страховик подає інформацію про укладеніта достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (стаття 11 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об`єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації (частина перша статті 998 ЦК України).У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (частина друга статті 981 ЦК України). Страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (пункт 3 частини першої статті 989 ЦК України).

Отже у цій справі: Аналіз вказаних норм свідчить, що договір страхування може бути нікчемним або оспорюваним. Нікчемність договору страхування має місце, зокрема, у разі: недодержання письмової форми договору страхування; неповідомлення страхувальником страховика про те, що об`єкт уже застрахований.

Законодавець не пов`язує нікчемність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто, невиконання страховиком свого обов`язку щодо подання інформації про укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.

А отже - страховик-позивач має право звернутися з позовом до того страховика, в якого завдавач шкоди (відповідач) застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому оскаржені судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1