Стаття 5. Гарантії незалежності регуляторного органу

1. Під час виконання своїх повноважень регуляторний орган діє самостійно у межах, визначених законом.

2. Забороняється незаконне втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій та закладів у діяльність регуляторного органу.

3. Нормативно-правові акти регуляторного органу видаються у формі постанов.

Нормативно-правові акти регуляторного органу не можуть суперечити Конституції та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили чи міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормативно-правові акти регуляторного органу підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Підставою для відмови у державній реєстрації нормативно-правових актів регуляторного органу може бути лише їх невідповідність Конституції та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили чи міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Регуляторний орган самостійно розподіляє бюджетні кошти, виділені йому на відповідний рік, та розпоряджається ними.

5. Члени регуляторного органу, інші посадові особи регуляторного органу не мають права прямо чи опосередковано володіти корпоративними правами будь-яких суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Діяльність регуляторного органу є юридично відокремленою від будь-якої діяльності, пов’язаної з правом власності або контролем держави щодо суб’єктів господарювання, що надають електронні комунікаційні послуги або послуги поштового зв’язку.