Стаття 40-8. Особливості державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин та дії, що вживає компетентний орган під час зазначеного контролю

1. Державний контроль за дотриманням законодавства про благополуччя тварин здійснюється на всіх відповідних стадіях виробництва, переробки та дистрибуції упродовж всього агропродовольчого ланцюга.

2. Державний контроль за дотриманням вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, затверджених відповідно до статті 36 Закону України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", серед іншого, включає:

1) у разі довготривалих рейсів, що здійснюються в межах митної території України або між Україною і третіми країнами, - державний контроль перед завантаженням з метою перевірки придатності тварин до транспортування;

2) у разі довготривалих рейсів, що здійснюються в межах митної території України або між Україною і третіми країнами, з транспортування свійських тварин родини Equidae , в ідентифікаційних документах яких зазначено, що вони не призначені для забою та споживання людиною, та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней, а також до початку зазначених у цьому пункті рейсів:

а) державний контроль рейсових журналів з метою перевірки, чи є вони здійсненими (реалістичними) та чи свідчать вони про дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини; та

б) державний контроль з метою перевірки, чи має перевізник, зазначений у рейсовому журналі, чинні:

дозвіл на здійснення довготривалих рейсів;

сертифікат придатності транспортного засобу до транспортування тварин, у якому зазначено, що такий транспортний засіб відповідає вимогам до здійснення довготривалих рейсів;

документи, що підтверджують наявність у водіїв та супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини;

3) у призначених прикордонних інспекційних постах та у пунктах вибуття:

а) державний контроль щодо:

придатності тварин до транспортування;

придатності транспортних засобів до транспортування тварин;

якщо це застосовно - придатності транспортних засобів до довготривалих рейсів з перевезення свійських тварин родини Equidae та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней;

б) державний контроль з метою перевірки:

чи відповідає перевізник вимогам міжнародних договорів України щодо захисту тварин та щодо благополуччя тварин;

чи має перевізник дозвіл на транспортування відповідних тварин, тип якого відповідає тривалості відповідного рейсу;

чи має перевізник документи, що підтверджують наявність у водіїв та супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог до забезпечення благополуччя тварин під час їх транспортування та здійснення супутніх операцій, зазначених в абзаці першому цієї частини; та

в) державний контроль з метою перевірки, чи здійснювалося або чи планується здійснити транспортування, яке вважається довготривалим рейсом, стосовно свійських тварин родини Equidae та/або свійських тварин, що належать до великої рогатої худоби, овець, кіз або свиней.

3. Під час здійснення державного контролю компетентний орган повинен вживати всіх необхідних заходів для уникнення або зведення до мінімуму будь-яких затримок між завантаженням тварин та їх відправкою, а також під час їх транспортування.

Компетентний орган повинен уникати прийняття рішення про затримання вантажу з тваринами під час їх транспортування, крім випадку крайньої потреби, що пов’язана з необхідністю забезпечення благополуччя тварин та/або здоров’я людей або тварин.

Якщо під час транспортування існує потреба у затриманні вантажу з тваринами більш як на дві години, компетентний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення належного догляду за тваринами та, за потреби, для їх годування, поїння, розвантаження та розміщення.

4. Якщо за результатами державного контролю, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, встановлено невідповідність законодавству про благополуччя тварин та якщо організатор транспортування не усунув таку невідповідність до початку здійснення довготривалого рейсу шляхом внесення належних змін, пов’язаних з організацією транспортування, компетентний орган приймає рішення про заборону продовження такого довготривалого рейсу.

5. Якщо за результатами державного контролю, передбаченого пунктом 3 частини другої цієї статті, встановлено, що тварини не придатні до продовження рейсу, компетентний орган видає припис про розвантаження, поїння, годування тварин та надання їм відпочинку до відновлення придатності до продовження рейсу.

6. Компетентний орган направляє повідомлення про невідповідність законодавству про благополуччя тварин до компетентного органу третьої країни, який:

1) видав, залежно від обставин, або дозвіл на здійснення короткотривалих рейсів, або дозвіл на здійснення довготривалих рейсів, - якщо встановлена невідповідність стосується вимог, що не охоплюються пунктами 2 і 3 цієї частини;

2) видав сертифікат придатності транспортного засобу до транспортування тварин, - якщо встановлена невідповідність законодавству про благополуччя тварин стосується будь-яких вимог до транспортного засобу;

3) видав документи, що підтверджують наявність у водіїв та/або супроводжуючих осіб достатніх знань та навичок щодо дотримання вимог, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - якщо встановлена невідповідність законодавству про благополуччя тварин стосується будь-яких вимог до водіїв та/або супроводжуючих осіб.

7. Компетентний орган може уповноважити фізичних осіб, зазначених у частині другій статті 9 цього Закону, на здійснення заходів державного контролю, передбачених цією статтею.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, може затвердити правила здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про благополуччя тварин.

9. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю, затверджує:

1) правила ведення, зберігання та обміну письмовими записами щодо державного контролю, який здійснюється на суднах, призначених для транспортування тварин;

2) вимоги до змісту плану дій на випадок виникнення надзвичайних обставин на судні, призначеному для транспортування тварин;

3) особливі вимоги до схвалення суден, призначених для транспортування тварин;

4) мінімальні вимоги до пунктів вибуття.

{Розділ VI - 1 доповнено статтею 40 - 8 згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }

{Закон доповнено розділом VI - 1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 }