Право речове, як живий організм, розвивається, видозмінюється, особливо в нинішніх умовах – суддя ВС Василь Крат

Про це суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді к. ю. н., доцент Василь Крат сказав під час презентації третього тому Науково-практичного коментаря до Цивільного кодексу України «Право власності та інші речові права» за редакцією д. ю. н., професора, члена-кореспондента НАПрН України Інни Спасибо-Фатєєвої, у підготовці якого суддя взяв участь. До написання коментаря також долучився Секретар Великої Палати ВС д. ю. н., професор, член-кореспондент НАПрН України Віталій Уркевич.

Василь Крат розповів про ст. 353 ЦК України (Реквізиція), звернув увагу на ч. 2 цієї статті, в якій ідеться про те, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

В низці випадків у законодавстві фактично запроваджена квазіреквізиція, якій у доктрині не приділяється належної уваги. Це правове явище навряд чи можна кваліфікувати як реквізицію в розумінні положень Конституції України та ЦК України, оскільки в ньому не вистачає певної притаманної реквізиції ознаки, наприклад: примусове відчуження не державою, а капітаном судна; примусове вилучення майна не у власність держави, а в користування; визначення строків виплати відшкодування актами КМУ, а не законом.

Згадайте новину: Василь Крат розповів студентам про застосування принципів приватного права в судовій практиці

Очевидно, зазначив суддя, що будь-які суперечності між нормами ЦК України та нормами, що регулюють квазіреквізицію, мають вирішуватися на підставі ст. 4 ЦК України, згідно з якою Кодекс є основним актом цивільного законодавства. Закладені в доктрині приватного права підходи, безумовно, враховуються в судовій практиці. Василь Крат навів постанову Касаційного господарського суду у складі ВС від 14 грудня 2021 року у справі № 908/2587/20, в якій застосований зазначений підхід.

Згадайте новину: Суддя ВС Василь Крат - Принципи приватного та спадкового права важливі при вирішенні спадкових спорів

Також співавтор коментаря звернув увагу на видозміни конструкції конфіскації. Аналіз законодавства свідчить, що є багато випадків, за яких ті чи інші правові явища зовні нагадують конфіскацію, але їх неможливо кваліфікувати як таку в розумінні положень Конституції України та ЦК України, оскільки їм не вистачає певної характерної для конфіскації ознаки. Наприклад, це стосується конфіскації земельної ділянки відповідно до ст. 145 ЗК України, хоча вона по суті є оплатним вилученням.

Василь Крат сказав і про переважне право купівлі співвласника. У судовій практиці досліджувалися його сутність, характеристика з позиції доктрини приватного права. Наприклад, у постанові КЦС ВС від 17 травня 2022 року у справі № 520/2224/19‑ц зроблено висновки, на що поширюється таке право.

Суддя розповів, як слід кваліфікувати згоду та чи потребує вона нотаріального посвідчення. Він звернув увагу на окрему ухвалу КЦС ВС від 15 березня 2023 року у справі № 688/4803/18, в якій приділено увагу згоді співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном.

Згадайте новину: Норми закону про державну реєстрацію речових прав є процедурними і не містять способів захисту – суддя ВС Василь Крат

По суті згода є одностороннім правочином. Відповідно, на неї поширюються й інші норми про правочини, зокрема щодо нотаріального посвідчення. Згода співвласника (співвласників) як односторонній правочин на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню, також має бути нотаріально посвідчена. Тобто має вчинятися така нотаріальна дія, як нотаріальне посвідчення одностороннього правочину.

Згадайте новину: Суддя ВС Василь Крат розповів про судову практику щодо позовної давності для негаційного та рецисорного позовів

Тлумачення абз. 2 ч. 3 ст. 65 СК України свідчить, що в СК України закріплено аналогічний підхід до кваліфікації згоди як одностороннього правочину та необхідності його саме нотаріального посвідчення. Вживання законодавцем у вказаному абзаці терміна «засвідчення» зумовило те, що на рівні Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, змінено законодавчу норму (абз. 2 ч. 3 ст. 65 СК України) і вимогу про нотаріальне посвідчення згоди замінено на іншу нотаріальну дію (засвідчення справжності підпису). Касаційний суд констатував, що друге речення абз. 1 підпункту 4.2 п. 4 гл. 1 розд. ІІ Порядку суперечить абз. 2 ч. 3 ст. 65 СК України, оскільки Міністерство юстиції України змінило законодавчу норму.

Третій том Науково-практичного коментаря до Цивільного кодексу України «Право власності та інші речові права» було представлено 20 квітня 2023 року в онлайн-режимі.

Джерело: Верховний Суд