Права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу Держспоживслужба не має (ВС КАС справа № 816/259/18 від 23.09.2021 р.)

Фабула судового акту: Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених частиною 4 статті 46 КАС України, і право Держспоживслужби на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу там не передбачено.

Після проведення перевірки - огляду білбордів Держспоживслужбою було встановлено розміщення реклами методів діагностики, що не містять тексту попередження "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я". За результатами перевірки було складено протокол та прийнято рішення про накладення на підприємця штрафу у розмірі 3740 грн. Проте, потім, Держспоживслужба (а якщо точніше - Головне управління Держпродспоживслужби області) вирішила звернутись до суду з позовом до цієї ж фізичної особи-підприємця - і подала позов до адміністративного суду, в якому просила стягнути штраф.

Дивно, але суди першої та другої інстанції позов Держспоживслужби задовольнили - і стягнули з відповідача штраф. Не погоджуючись із підставами прийнятого рішення відповідач подав касаційну скаргу.

Цікаво, що в цьому рішенні ВС КАС звернув увагу на відсутність підстав у Держспоживслужби для подання позову із такими вимогами. Обґрунтовуючи свою позицію та відповідаючи на аргументи позивача - ВС КАС зазначив:

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС Українисуб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцієюта законами України. А за частиною 4 статті 46 КАС Українигромадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Під час задоволення позову, підставами для судів попередніх інстанцій слугували абзаци 1, 2 частини 1 статті 26, частина 9 статті 27 Закону України Закону України «Про рекламу»- які встановлюють норми про те що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (Держспоживслужба) - щодо захисту прав споживачів реклами. Цей орган, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Проте, як підтвердив ВС КАС - права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вказаного Закону України «Про рекламу»не має.

А посилання попередніх судів на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в цій області - до уваги в якості підстав позову не повинно братися. Адже ці підзаконні нормативно-правові акти не є «законом» у розумінні статті 5, частини 4 статті 46 КАС України, який є підставою для звернення до суду. Окрім того, вони також не містять вказівки на право позивача звертатись до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Отже у цій справі: Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів. а не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Таким чином, Держпродспоживслужба не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, отже провадження у цій справі підлягає закриттю.

Аналізуйте судовий акт: Департамент містобудування та архітектури - орган, який зайвий у погодженні дозволу на розміщення рекламних засобів (ОАС м. Києва, справа № 826/5929/18 від 21 вересня 2018 р.);

Відсутність печатки Державтоінспекції у дозволі на розміщення зовнішньої реклами НЕ СВІДЧИТЬ про незаконність дозволу (КАС/ВС у справі № 488/1537/16-а від 08.09.2021);

Конструкція із зазначенням торговельної марки та допоміжних зображень біля входу в приміщення не вважається рекламою та не потребує дозволу на її розміщення (КАС/ВС у справі № 323/809/17 від 11.08.2021);

Відмова у видачі дозвільного документа за підставами, не передбаченими законами, не допускається, а відтермінування прийняття рішення є прихованою формою відмови і суперечить закону (ВС/КАС,справа №813/4989/17, 18.10.18).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 816/259/18

адміністративне провадження № К/9901/53593/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у складі судді Головка А.Б. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 у складі колегії суддів: Донець Л.О. (суддя-доповідач), Гуцала М.І., Подобайло З.Г. у справі №816/259/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути штраф у сумі 3740,00 грн.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України штрафи у сумі відповідно 1700 грн., та 2040 грн., всього - 3740,00 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. Посадовими особами позивача здійснено контроль дотримання вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів відповідачем, а саме: під час огляду білборду, розміщеного за адресою: просп. Володимирський, м. Лубни Полтавської області та білборду, розміщеного в районі повороту на АДРЕСА_1 , встановлено розміщення реклами методів діагностики, що не містять тексту попередження "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я".

3.2. За результатами перевірки складений протокол №110 від 24.10.2017 стосовно справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу - частини 1 статті 21 Закону України "Про рекламу".

3.3. 25.10.2017 рішенням №56 позивач наклав штраф на відповідача у розмірі 1700 грн. 21.11.2017 рішенням №122 позивач наклав штраф на відповідача у розмірі 2040 грн. На час розгляду справи в суді вказані суми штрафів не сплачені відповідачем.

4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення несплачених сум штрафу передбачено абзацами 1, 2 частини 1 статті 26, частиною 9 статті 27 Закону України Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР, пунктами 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, абзацом 4 пункту 7 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 04.08.2017 №647.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно і не мотивовано відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом. На переконання скаржника це є порушенням його права, гарантованого статтею 59 Конституції України, здійснювати захист своїх прав у передбачений законом спосіб та гарантованого пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод права на справедливий судовий розгляд справи. Вказує, що суд апеляційної інстанції на ці порушення уваги не звернув та безпідставно залишив без змін незаконне рішення суду першої інстанції.

6. Позивач надав відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустили порушення норм процесуального права, які можуть слугувати підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень. У задоволенні скарги просить відмовити.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8. Під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій аналізували право позивача на проведення перевірки та повноваження під час застосування санкцій за порушення вимог законодавства про рекламу. Між тим поза увагою судів залишилось дослідження питання про право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів.

9. Згідно частини 1 статті 2 КАС(у редакції, чинній на час звернення позивача до суду), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Відповідно до частини 4 статті 5 цього Кодексусуб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцієюта законами України. А за частиною 4 статті 46 КАС Українигромадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

11. Абзаци 1, 2 частини 1 статті 26, частина 9 статті 27 Закону України Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, якими керувались суди під час задоволення позову про стягнення штрафів, встановлюють, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

12. Проте права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вказаного Законуне має.

13. Щодо посилання судів попередніх інстанцій на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 04.08.2017 №647, суд касаційної інстанції зазначає, що ці підзаконні нормативно-правові акти не є «законом» у розумінні статті 5, частини 4 статті 46 КАС України, який є підставою для звернення до суду. Окрім того, вони також не містять вказівки на право позивача звертатись до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

14. За таких обставин суд касаційної інстанції зазначає, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом є способом здійснення таким суб`єктом визначених законами повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача) у господарські відносини, а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.

15. Тому, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб`єкта владних повноважень і вирішувати її по суті у разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституціїабо законах України.

16. Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів. а не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

18. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 у справі №826/853/17. Колегія суддів касаційного суду не знаходить підстав для відступлення від цього правового висновку.

19. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

20. Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що до спірних правовідносин суди попередніх інстанцій не застосували норми частини 3 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ, яка встановлює, що у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

21. Суди попередніх інстанцій зазначені вимоги КАС Україниу їх взаємозв`язку з вимогами Законів України «Про рекламу»та «;Про захист прав споживачів»не врахували та дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

22. Відповідно до статті 354 КАС Україниу редакції до 08.02.2020 суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240цього Кодексу.

23. Враховуючи наведене, касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та закрити провадження в адміністративній справі.

24. Що стосується доводів касаційної скарги про порушення прав відповідача під час розгляду справи на можливість надання їй правової допомоги адвокатом, безпідставне відкладення розгляду справи судом першої інстанції, то суд касаційної інстанції зауважує, що з цього приводу судом апеляційної інстанції встановлено про отримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання, призначене 06.03.2018 о 11:00 годині до суду першої інстанції, 22.02.2018.

25. З урахуванням виконанням судом першої інстанції приписів частини 3 статті 126 КАС Українипро вручення судової повістки не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання та обов`язку учасників справи добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено підстав, передбачених статтею 205 КАС України, які обов`язковими для відкладення розгляду справи суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги із зазначених у ній підстав.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 354, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі №816/259/18 - скасувати, а провадження у цій справі - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін