Права інтелектуальної власності на створений продукт: проблемні моменти

На сьогоднішній момент законодавство нашої країни в сфері права інтелектуальної власності не тільки не зовсім, але й істотно відстає від сучасних реалій. Справа в тому, що ринок IT технологій неодмінно прагне вперед і самостійно знаходить виходи зі сформованих проблемних ситуацій. Ці рішення часто тримаються виключно на особистих відносинах між працівником і роботодавцем або замовником і виконавцем. Далі розглянемо основні проблемні моменти прав інтелектуальної власності на створений продукт.

Ні для кого не секрет, що ринок IT технологій розвивається неймовірно швидкими темпами і фактично в ньому не існує кордонів. Роботодавець може перебувати в країні "X", а працівник в країні "Y" і це абсолютно нормально. Але коли мова йде про Україну Цивільний кодекс України визначає що «майнові права належать роботодавцю і працівникові, якщо інше не передбачено договором». Це означає, що, якщо роботодавець недогляне і в трудовому договорі не вкаже умови передачі прав інтелектуальної власності на продукти, створені працівником, він ризикує тим, що працівник перекинеться на бік до конкурента. В такому випадку проблем точно не уникнути.

Ще один, не менш важливий проблемний момент, це те, що договір передачі прав інтелектуальної власності, згідно з нормами ЦК України, повинен бути укладений у письмовій формі. Звичайно ж давно пора переглянути цю норму, тому як на сьогоднішній момент велика кількість фахівців IT сфери працюють віддалено. Крім того, часто роботодавець і працівник або замовник і виконавець знаходяться в різних країнах. З цього випливає, що укладати договір у письмовій формі складно і проблематично. Тому багато хто нехтує таким договором, залишачи рішення цієї проблеми на рівні людських стосунків.

Також слід звернути увагу на ще один проблемний аспект, який стосується права подружжя на створений продукт. Мається на увазі, що згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України:

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, дружина або чоловік творця об'єкта інтелектуальної власності також може мати права на готовий об'єкт.

У зв'язку з цим Верховний суд України своєю постановою від 16.12.2015 року по справі №6-2641цс15 говорить про такі обов'язкові умови виникнення у подружжя спільної сумісної власності на майно:

• Майно повинно було бути придбано в період шлюбу;
• Майно придбане за спільні гроші або виготовлено спільною працею подружжя.

Отже, роботодавцям слід брати до уваги, що при певних умовах дружина або чоловік їх працівника може претендувати на частину прав інтелектуальної власності на створений об'єкт.

У зв'язку з цим рекомендується роботодавцям включати в трудовий договір або в договір підряду пункт, який буде говорити, що всі майнові права на створені працівником об'єкти виникають в момент його створення у роботодавця (замовника), а не передаються йому пізніше. Це допоможе істотно мінімізувати ризики будь-яких цивільних спорів на об'єкти інтелектуальної власності.

У висновку хотілося б відзначити, що невирішених законодавцем проблем в сфері прав інтелектуальної власності досить таки багато і через стрімкий розвиток ринку IT технологій їх стає і ставатиме все більше. Тому на даному етапі надзвичайно важливо прийняття сучасних норм законодавства, які врегулюють існуючі проблеми. Також важливо, щоб законодавець в тісному діалозі з представниками IT індустріі знаходив правильні рішення і попереджав можливі проблеми в майбутньому.

Стаття юриста юридичної фірми LEXLIGA Мирослава Кисельова