Права дітей та батьків, обов’язки відповідних працівників та аніматорів в дитячих та розважальних зонах Торгівельних центрів та Торгівельно-розважальних центрів

Від Уповноваженого Президента України з прав дитини Кулеби М.М. до Комітету сімейного права ВГО «Асоціація адвокатів України» надійшов запит з проханням роз’яснити питання, пов’язані із правами дітей та батьків, обов’язків відповідних працівників та аніматорів в дитячих та розважальних зонах Торгівельних центрів (надалі – ТЦ) та Торгівельно-розважальних центрів (надалі – ТРЦ).

Дане питання є вкрай актуальним у зв’язку із популярністю дитячих, розважальних зон, ігрових кімнат, інших атракціонів та частим травмуванням дітей під час відпочинку у них. Так, зовсім недавно в одному із столичних ТРЦ трирічна дитина потрапила в реанімацію після святкування дня народження з аніматором.

Поняття атракціону визначене у п.2.1.1 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 N 110 (надалі – Правила). Зокрема зазначається, що атракціон – це пристрій або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку.

Разом з тим, визначення понять «розважальна зона», «дитяча зона», «ігровий майданчик», «ігрова кімната» відсутні в українському законодавстві. Вважається, що дитячий майданчик — територія, на якій розташовані елементи дитячого вуличного ігрового обладнання з метою організації змістовного дозвілля. У п.2.1.48 Правил зазначається, що обладнання дитячого ігрового майданчика - обладнання, з яким або на якому діти можуть грати в приміщенні або на відкритих майданчиках, індивідуально або групою, на свій розсуд і за правилами.

Щодо того, як зробити відпочинок дітей в таких локаціях максимально безпечним, звертаємо увагу батьків та дітей на наступне.

Перш за все, необхідно дізнатись про умови надання потрібної вам послуги (розваги), що діють у конкретному ТЦ, ТРЦ тощо та детально ознайомитись з ними.

Так, законодавством гарантується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) (ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Ця інформація може бути доведена до відома споживачів послуг у вигляді публічної оферти про укладення договору про надання комплексу розважальних послуг, правил відвідування, правил поведінки на відповідній локації (дитячій зоні, ігровому майданчику, тощо) та користування атракціонами, пам’яток про можливі небезпеки, розміщених на сайтах розважальних закладів чи (або) безпосередньо на їх території.

При цьому, вищезазначені документи повинні знаходитись в доступному для споживача послуг місці, бути помітними, читабельними та зрозумілими.

У разі коли споживач не знайшов такої інформації самостійно, на його вимогу вона повинна бути надана для ознайомлення адміністратором закладу чи іншою відповідальною особою до моменту здійснення ним прийняття (акцепту) умов надання послуги.

Якщо батьки не ознайомлені з такими публічними офертами, правилами поведінки чи пам’ятками, не погоджуються з будь-якими із пунктів чи не цілком розуміють їх, заради безпечного відпочинку дітей, варто відмовитись від запропонованих розважальних послуг до уточнення потрібної інформації.

По-друге, обов’язково варто поцікавитись іменем та прізвищем працівника якому ви довіряєте свою дитину, на якій підставі він працює (чи є укладений трудовий договір), чи проходила така особа медичний огляд та відповідні інструктажі з безпеки, дізнатись його контактний номер телефону.

Згідно п.22.Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2001 року №559, для обслуговуючого персоналу розважальних закладів який здійснює діяльність пов’язану із обслуговуванням населення, що може призвести до поширення різних інфекційних хвороб, проводяться обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні профілактичні медичні огляди (обов'язкові медичні огляди), видаються особисті медичні книжки.

Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує її зберігання.

Таким чином, медичні книжки працівників зберігаються у роботодавця і на вимогу батьків повинні бути надані для ознайомлення.

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за організацію і своєчасність проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку (ст.26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Згідно Правил, працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування. Однак, щодо документів, які б підтверджували проходження аніматором навчання по роботі з дітьми, обов’язкових вимог для працевлаштування у даній сфері чинне законодавство не встановлює. Наразі діяльність аніматорів, як і надання послуг з розміщення дітей у дитячих ігрових кімнатах, дитячих зонах та організація їх дозвілля на час відсутності батьків, не регламентована законодавчо та не вимагає отримання ліцензій чи дозволів.

Окрім цього, потрібно також попросити надати посадову інструкцію такого працівника для того, щоб розуміти, що саме входить в коло його обов’язків та хто несе відповідальність за життя та здоров’я дитини. Якщо в інструкції та в інших вищезазначених документах це питання не врегульоване, або ж повна відповідальність покладається лише на батьків дитини, варто задуматись чи відвідувати такий заклад взагалі.

По-третє, батьки як законні представники дитини мають також право перевірити умови в яких буде знаходитись їх дитина (просити пред’явити відповідні документи на атракціони, продемонструвати їх справність тощо), більше того – зобов’язані це зробити, оскільки предметом їх основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини та вони відповідно до Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» зобов’язані піклуватися про її здоров’я, фізичний розвиток.

Відповідно до законодавства, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Так, батьки мають право на ознайомлення із експлуатаційними документами на атракціони, наприклад із паспортом, настановою з експлуатації; інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки, а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний атракціон, тощо.

Читайте статтю: 11 новел законодавства щодо належного утримання дитини: простими словами

По-четверте, залишаючи дитину в ігровій кімнаті, дитячій зоні батьки обов’язково повинні заповнити відповідний журнал (анкету), в якому вказати ім’я, прізвище, контактний номер телефону, проставити дату, час заповнення та свій підпис. Даний запис може бути використаний як доказ у разі якщо виникнуть проблеми пов’язані із здоров’ям чи (або) життям дитини.

Законом визначено, що діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність. (ст. 20-1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Однак, навіть якщо правилами відповідного ТЦ чи ТРЦ передбачається заборона присутності одного з батьків в ігровій кімнаті протягом дня, батьки як законні представники дитини, повинні мати реальну можливість безпосереднього нагляду за нею та за діями аніматорів через вікно, скляну стіну, тощо. Окрім цього, вважаємо, що діти до 3 років, а також такі, які погано розмовляють чи не розмовляють взагалі, діти з особливими потребами, повинні перебувати в ігрових кімнатах, дитячих зонах виключно разом із батьками.

Приводячи дітей до відповідної дитячої зони, ігрової кімнати чи інших атракціонів та оплачуючи їх вартість, батьки фактично погоджуються на публічну оферту щодо надання певного комплексу розважальних послуг і разом з дітьми користуються гарантіями прав споживачів закріпленими у вітчизняному законодавстві.

Разом з тим, згідно ст. 31 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

Однак, навіть якщо дитина самостійно з отриманих від батьків грошових коштів, оплачує вартість тих чи інших атракціонів, батьки як законні представники дитини та особи відповідальні за її безпеку, все одно мають право здійснювати захист прав та законних інтересів дітей як споживачів певної послуги.

Закон України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції (в контексті закону це також роботи і послуги), яка реалізується на території України, в тому числі мають право на належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції); звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Часто у правилах поведінки в ігрових кімнатах, дитячих зонах зазначається, що батьки несуть повну відповідальність за поведінку своїх дітей та у разі травмування адміністрація закладу жодної відповідальності не несе.

Однак, питання відповідальності залежить також і від характеру та причин отримання дитиною травми (недбалість персоналу, несправність обладнання атракціонів, неуважність самої дитини, поведінка інших дітей).

Згідно ст.1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

У зв’язку з цим, можливість батьків контролювати поведінку своїх дітей для недопущення дитячого травматизму повинна бути забезпечена адміністрацією розважальних закладів.

Якщо ж травмування дитини сталось внаслідок недбалості персоналу закладу залежно від ситуації можливе настання кримінальної відповідальності за ст.367 КК України «Службова недбалість», ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей», тощо.

Факт завдання шкоди життю та здоров’ю дитини внаслідок несправності атракціонів чи інших проблем з їх експлуатацією може бути розцінений як кримінальне правопорушення передбачене ст.271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці», адміністративний проступок за ст. 41 КУпАП «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, ст.42. «Порушення санітарних норм», тощо.

Окрім цього, ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо нещасний випадок стався в період з з 22.00 до 06.00 год. та діти перебували в розважальних закладах без батьків, можливе притягнення посадових осіб підприємств, установ, організацій сфери розваг до відповідальності в тому числі за ст. 180-1. «Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування».

Факт неякісного надання розважальних послуг у ТЦ, ТРЦ що призвів до травмування можна зафіксувати у Книзі скарг (відгуків) та сфотографувати свою заяву, написати скаргу на ім’я адміністрації, в Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1), в Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (01601 Київ, вул. Еспланадна, 8/10), їх територіальні органи. При цьому, завжди потрібно зберігати квитанції видані продавцем при купівлі послуги, адже це доказ укладення договору про надання послуг.

Права своїх дітей батьки можуть захищати і викликавши поліцію та написавши відповідні заяви про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення.

Окрім цього, батьки мають право на звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів, про відшкодування шкоди з вимогою відшкодувати завдану шкоду, в тому числі і моральну.

Також звернутись із відповідними заявами (скаргами) можна і до Уповноваженого Президента України з прав дитини, оскільки згідно Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини затвердженого указом Президента України від 11 серпня 2011 року № 811 (в редакції Указу Президента України від 1 вересня 2015 року № 528/2015), Уповноважений відповідно до покладених на нього завдань має право звертатися до державних органів, у тому числі правоохоронних, з питань відновлення порушених прав та законних інтересів дитини, щодо виявлених фактів порушень прав та законних інтересів дитини, а також щодо притягнення в установленому порядку до відповідальності посадових осіб, винних у таких порушеннях.

Варто зазначити, що у випадку травмування дитини батькам потрібно відразу ж звертатись до медичних закладів для підтвердження отримання відповідного ушкодження, його важкості, вартості необхідного лікування. Це може бути використано як доказ у суді за фактом травмування дитини.

На жаль, питання створення у ТЦ чи ТРЦ медичних пунктів чи (або) прийняття на роботу медичних працівників вирішується на розсуд власника відповідного закладу.

Однак, варто зазначити, що згідно п.10.4.12. Правил, увесь персонал, який за своїми службовими обов'язками пов'язаний з експлуатацією атракціонів, повинен проходити навчання відповідно до Положення про навчання та уміти надавати першу долікарняну допомогу потерпілим від нещасного випадку на атракціоні.

Загалом слід констатувати, що вітчизняним законодавством належними чином не врегульовані правила та норми перебування дітей в ігрових кімнатах, дитячих зонах без нагляду батьків.

ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ГАРО ТА ПАРТНЕРИ» надає комплексну правову допомогу у захисті прав та законних інтересів дітей та їх батьків в майнових та немайнових правовідносинах, в тому числі щодо відшкодування шкоди завданої споживачам неякісним наданням послуг та щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Автори статті: Ганна Гаро, Оксана Бобак

Читайте статтю: Непоправні наслідки маніпуляцій з боку матерів щодо отримання матеріальних благ в обмін на можливість батька бачитися з дітьми