Відмова позивача усунути недоліки позову, навіть за наявності незгоди із такими вимогами суду - може розцінюватись як невиконання процесуальних обов'язків (ВС КАС № 640/9385/20 від 17.06.2021 р.)

У цій справі, неподання заяви про поновлення строку для звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску (що вимагалось судом в ухвалі з метою усунення недоліків) - стало підставою залишення позовної заяви без розгляду. ВС КАС не підтримав незгоду позивача із наявністю недоліків та визнав таку процесуальну поведінку порушенням обов'язків учасника справи, при реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду.

Фабула судового акту: Товариство подало позов до Пенсійного фонду України, в якому просило зобов'язати розрахувати достовірну суму пільгової пенсії, що належить до відшкодування певній особі, виходячи із фактичних заробітків та алгоритмів.

Ухвалою окружного адмінсуду було прийнято справу до провадження та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску. Позивачем - у відповідь - подано клопотання про прийняття позовної до розгляду, як таку що не має недоліків та подано в строк установлений законом.

Суд першої інстанції (із чим погодився апеляційний адміністративний суд) позов залишив без розгляду за п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України (підстава: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом).

Суди виходили з того, що про порушення своїх прав свобод та інтересів оскаржуваною бездіяльністю позивач дізнався ще у 2018 році, а із позовом звернувся лише у квітні 2020 року, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду (ст. 122 КАС України).

ВС КАС підтримав доводи судів попередніх інстанцій не дивлячись на заявлені позивачем причини несвоєчасного подання в касаційній скарзі. Наведене обґрунтував наступним:

КАС України, зокрема в статті 44 КАС України- чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

ВС зазначив, що учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду,зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже у цій справі: Оскільки недоліки зазначені в ухвалі суду першої інстанції позивачем усунуті не були (не було подано заяви про поновлення строків та докази поважності пропуску таких) - ВС КАС підтвердив наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Аналізуйте судовий акт: У разі неналежного поінформування особи, яка притягається до відповідальності, уповноважена особа Держпраці не може розпочати розгляд справи. Саме лише надсилання повідомлення - не свідчить про поінформованість (ВС КАС справа №520/7901/19 );

Доказ сплати судового збору повинен містити посилання на той номер справи, у межах якої подається документ, інакше він є недопустимим (ВС/КАС у справі №160/5879/20 від 05.08.2021);

ВС/ВП: «Електронний суд» єдиний законний спосіб направлення документів в електронному вигляді до судів (ВП/ВС у справі № 9901/76/21 від 01.07.2021);

Спори щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності підсудні адміністративним судам (ВС у справі №480/4146/20 від 26.08.2021).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 640/9385/20

адміністративне провадження № К/9901/12867/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/9385/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод»

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

прозобов`язати вчинити дії

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року (головуючий суддя: Костенко Д. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Сорочка Є. О., суддів: Єгорової Н. М., Коротких А. Ю.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (далі - ТОВ «Київський склотарний завод») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просило зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розрахувати достовірну суму пільгової пенсії, що належить до відшкодування ОСОБА_1 , виходячи із фактичних заробітків та алгоритмів

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року суддею Васильченко І. П. прийнято до розгляду вказаний позов та відкрито провадження у справі, яка буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

5. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Васильченко І. П. було призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року суддею Костенко Д. А. було прийнято справу до провадження, її розгляд було призначено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено ТОВ «Київський склотарний завод» п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

7. 25 листопада 2020 року позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про прийняття позовної до розгляду, як таку що не має недоліків та подано в строк установлений законом.

8. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов залишено без розгляду згідно п. 7 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).

9. Залишаючи позов без розгляду суди попередніх інстанцій виходили з того, що про порушення своїх прав свобод та інтересів оскаржуваною бездіяльністю ТОВ «Київський склотарний завод» дізнався ще у 2018 році, проте із позовом звернувся лише у квітні 2020 року, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 12 квітня 2021 року ТОВ «Київський склотарний завод» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права. Так судами не враховано, що суд в рамках справи № 826/12026/18 визнав правомірність включення ОСОБА_1 в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та позивач не погодився з зазначеним в розрахунку розміром витрат, що належить відшкодувати відповідачу. Поряд з цим, впродовж шести місяців з дати отримання спірного розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2018 року, скаржник не міг подати одночасно два позови, оскільки при подачі першого позову (справа № 826/12026/18) останній сподівався на виключення ОСОБА_1 з розрахунку, внаслідок чого питання щодо розміру пенсійної виплати взагалі б не піднімалось. Звернення до суду із позовом щодо розміру пільгової пенсії стало можливим лише після того, як 23 квітня 2020 року судом було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Київський склотарний завод» у справі № 826/12026/18.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 12 квітня 2021 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2021 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

14. Ухвалою Верховного суду від 21 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Київський склотарний завод» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС Українипостановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 17 червня 2021 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

17. Частиною 1 статті 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Частиною другою статті 55 Конституції Українизазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

19. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

20. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

21. За приписами ч. 1 ст. 118 КАС Українивизначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

22. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

23. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

25. Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом першої інстанції, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, частини четвертоїстатті 5 КАС України.

26. Крім того, пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС Українипередбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

27. Наведеними положеннями КАС Україничітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

28. Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

29. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 640/14147/19 та від 07 грудня 2020 року у справі № 640/7166/20.

30. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, спір у даній справі стосується здійсненого відповідачем розрахунку суми пільгової пенсії, що належить до відшкодування ОСОБА_1 , який позивач вважає неправомірним.

31. Позивач спірний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, до якого (розрахунку) було включено інформацію про ОСОБА_1 , отримав від відповідача 18 липня 2018 року. Поряд з цим, до Окружного адміністративного суду з позовом ТОВ «Київський склотарний завод» звернулось лише 23 квітня 2020 року, тобто із пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

32. За приписами ч. 3 ст. 123 КАС Україниякщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно зі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

33. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

34. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

35. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

36. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

37. Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

38. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року ТОВ «Київський склотарний завод» був наданий строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави для його поновлення.

39. 25 листопада 2020 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із клопотанням про прийняття позовної заяви до провадження як такої, що не має недоліків та подану у строк встановлений законом.

40. Отже, позивачем недоліки зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року усунуті не були.

42. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, шляхом залишення позовної заяви без розгляду.

43. Посилання скаржника на те, що строк звернення до суду з даним позовом розпочався 23 квітня 2020 року після того, як позивач дізнався про результат вирішення справи № 826/12026/18 щодо включення ОСОБА_1 до спірного розрахунку є необгрунтованими та безпідставними, оскільки суб`єктивне переконання позивача про відсутність доцільності подання позову у даній справі у зв`язку із очікуванням позитивного вирішення спору у іншій справі не свідчить про те, що про своє порушене право спірним розрахунком позивач дізнався лише після вирішення такої іншої справи, а також не свідчить і про те, що позивач мав непереборні причини, які об`єктивно унеможливлювали звернення до суду із позовом у даній справі.

Поряд з цим, слід звернути увагу, що позивач не заперечує обізнаності про існування спірного розрахунку ще у 2018 році, проте зазначає, що про доцільність та наявність підстав для його оскарження дізнався лише у 2020 році.

44. Таким чином, колегія суддів вважає вирними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що про порушення своїх прав свобод та інтересів оскаржуваною бездіяльністю позивач дізнався ще у 2018 році, проте із позовом звернувся лише у квітні 2020 року, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

45. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

46. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

47. Згідно статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а тому ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій