П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Житлово-будівельного кооперативу «Дельфін», голови Житлово-будівельного кооперативу «Дельфін» Джими Віри Михеївни про захист прав споживачів за заявою ОСОБА_12 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 1 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулись до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Дельфін» (далі - ЖБК «Дельфін»), голови ЖБК «Дельфін» Джими В.М. про захист прав споживачів.

Позивачі зазначали, що відповідач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, у якому вони проживають, та виконавцем послуг, однак голова правління ЖБК «Дельфін» на порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не укладає з ними типові договори про надання житлово-комунальних послуг.

Позивачі також зазначали, що неодноразово зверталися до ЖБК «Дельфін» щодо перерахунку плати за опалення у зв'язку з його відсутністю в період з 15 грудня 2006 року до 15 грудня 2009 року згідно з додатком 1 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однак голова ЖБК «Дельфін» на жодні скарги та звернення не реагує, перерахунків за відсутність централізованого опалення не здійснює.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що ЖБК «Дельфін» неналежно надавав житлово-комунальні послуги, ухилявся від укладання зі споживачами договорів про надання житлово-комунальних послуг, неналежно надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території, зокрема прибудинкова територія погано прибирається, сміття не вивозиться вчасно, за відсутності опалення в квартирі з'явився грибок, що також призвело до завдання моральних страждань, позивачі просили: визнати відсутність договірних відносин між ними та ЖБК «Дельфін» у сфері надання житлово-комунальних послуг; зобов'язати голову ЖБК «Дельфін» укласти з ними типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення; зобов'язати голову ЖБК «Дельфін» укласти з ними типовий договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; визнати безпідставним нарахування їм плати за житлово-комунальні послуги, здійснені ЖБК «Дельфін» у період із 6 жовтня 2009 року до 16 березня 2015 року за відсутності договірних відносин між керівником ЖБК «Дельфін» та позивачами; визнати безпідставним нарахування заборгованості ОСОБА_12 за житлово-комунальні послуги на суму 32 тис. 350 грн; визнати безпідставним нарахування позивачам плати за утримання будинку і прибудинкової території за відсутності сформованого виконавцем послуг і погодженого органом місцевого самоврядування тарифу; зобов'язати голову ЖБК «Дельфін» сформувати тариф на утримання зазначеного будинку з визначенням вартості кожної складової частини тарифу і з забезпеченням прозорості усіх його складових з розрахунку на 1 кв. м загальної площі квартир і подати його на погодження органу місцевого самоврядування; визнати незаконним застосування ЖБК «Дельфін» тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації (далі - Київська МДА) з перевищенням повноважень, при нарахуванні їм плати за житлово-комунальні послуги; зобов'язати голову ЖБК «Дельфін» скасувати зайві нарахування позивачам за послуги з централізованого опалення за спірний період з грудня 2006 року до березня 2015 року, не підтверджені фактичними даними щодо кількості та якості послуг; стягнути із ЖБК «Дельфін» моральну шкоду, завдану позивачам систематичним ухиленням від виконання обов'язку укладання зі споживачами договорів про надання житлово-комунальних послуг, по 5 тис. грн кожному шляхом виплати грошових коштів протягом місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 1 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 12 лютого 2016 року відмовив ОСОБА_12, який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, у відкритті касаційного провадження у справі за вказаним позовом з підстав, передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 1 липня 2015 року, ОСОБА_12 просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви ОСОБА_12 надав копії ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_12 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ЖБК «Дельфін» - це колективне приватне безприбуткове підприємство, створене з метою забезпечення його членів житлом за власні кошти, а також для подальшої експлуатації та управління збудованим будинком чи будинками.

Відповідно до статуту ЖБК «Дельфін» здійснює експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

ЖБК «Дельфін» діє на підставі Закону України «Про кооперацію» і статуту цього кооперативу.

ЖБК «Дельфін» як балансоутримувач і власник будинку уклав договори з виконавцями і виробниками послуг для забезпечення власників квартир і мешканців будинку житлово-комунальними послугами в повному обсязі.

ЖБК «Дельфін» і комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП «ГІОЦ») уклали договір від 2 січня 2009 року про надання послуг, за умовами якого це комунальне підприємство здійснює оброблення, перерахунок, розчеплення платежів населенню за житлово-комунальні послуги на підставі тарифів, установлених розпорядженням Київської МДА, по кожному квартиронаймачу окремо з урахуванням субсидій і пільг.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що ЖБК «Дельфін» не є виконавцем або виробником житлово-комунальних послуг, тому з урахуванням норм статті 23 Закону України «Про кооперацію», статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за № 541/10821, суд дійшов висновку про те, що немає правових підстав для укладення між позивачами та ЖБК «Дельфін» договорів про надання житлово-комунальних послуг (послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).

Крім того, суд указав, що згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними; відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати цих послуг.

Суд також вважав, що з огляду на положення статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 23 Закону України «Про кооперацію» відсутні правові підстави для покладення саме на голову правління кооперативу обов'язку сформувати тариф на утримання будинку.

Крім того, посилаючись на норми статті 16 Цивільного кодексу України, суд зазначив, що вимога позивачів про визнання відсутності договірних відносин між ними та ЖБК «Дельфін» є неналежним способом захисту прав та інтересів з огляду на відсутність обов'язку кооперативу укладати з позивачами договір про надання житлово-комунальних послуг.

Інші вимоги, зокрема про: визнання безпідставним нарахування плати за житлово-комунальні послуги; визнання безпідставним нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги; визнання безпідставним нарахування плати за утримання будинку і прибудинкової території; визнання незаконним застосування ЖБК «Дельфін» тарифів, затверджених розпорядженням Київської МДА; зобов'язання голови ЖБК «Дельфін» скасувати зайві нарахування за послуги з централізованого опалення за спірний період, стягнення з ЖБК «Дельфін» моральної шкоди, - не доведені належними та допустимими доказами.

Разом з тим в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року, наданій заявником для порівняння, касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, установивши, що комунальне підприємство (позивач) надає відповідачу відповідні послуги з теплопостачання, вважали, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання підлягають задоволенню, незважаючи на відсутність між сторонами договору про надання цих послуг, яка сама по собі не може бути підставою для звільнення від оплати фактично наданих послуг.

У наданій заявником для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 березня 2012 року, постановленій у справі за позовом юридичної особи - виробника житлово-комунальних послуг до фізичної особи - споживача цих послуг про спонукання укласти договір, касаційний суд погодився з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав, передбачених статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», для зобов'язання споживача укласти відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.

У справі, яка переглядається, установивши, що: відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України житлово-будівельні кооперативи віднесені до неприбуткових організацій і не є платниками податків, отже, не мають права надавати послуги; ЖБК «Дельфін» як балансоутримувач і власник будинку уклав договори з виконавцями і виробниками послуг для забезпечення власників квартир і мешканців будинку житлово-комунальними послугами в повному обсязі; ЖБК «Дельфін» і КП «ГІОЦ» уклали договір від 2 січня 2009 року про надання послуг, за умовами якого це комунальне підприємство здійснює оброблення, перерахунок, розчеплення платежів населенню за житлово-комунальні послуги на підставі тарифів, установлених розпорядженням Київської МДА по кожному квартиронаймачу окремо з урахуванням субсидій і пільг, - суди дійшли висновку про те, що немає правових підстав для укладення між ЖБК «Дельфін» та позивачами договорів про надання житлово-комунальних послуг (послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).

Отже, надані заявником для порівняння судові рішення не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у подібних правовідносинах, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, за результатами розгляду яких постановлено надані для порівняння ухвали, наявні різні фактичні обставини.

Порівняння цих ухвал з оскаржуваним судовим рішенням касаційного суду не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

З огляду на зазначене, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились, у зв'язку із чим відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України в задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_12 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року та рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 1 липня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої

статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Л.І. Охрімчук

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк

В.М. Сімоненко