П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до 'статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1523/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> (далі - Закон № 1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2012, 2013, 2014 роки; зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу з 23 січня 2015 року пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2012, 2013, 2014 роки; зобов'язати нарахувати та виплачувати ОСОБА_6 підвищення (надбавки) до пенсії, що передбачені статтею 42 Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1542/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>№ 1058-IV, починаючи з 23 січня 2015 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що управління ПФУ неправомірно відмовило йому у призначенні пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2012, 2013, 2014 роки.

Суди встановили, що ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та з 10 липня 2009 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_600641/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1> (далі - Закон № 1788-XII), як робітник локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті. Після виходу на пенсію ОСОБА_6 продовжував працювати. Досягнувши пенсійного віку, 23 січня 2015 року звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, однак листом від 4 лютого 2015 року № 175/06-38/02-10 управління ПФУ повідомило позивача про те, що його заява від 23 січня 2015 року залишена без розгляду, оскільки при надходженні попередньої заяви від 5 серпня 2014 року на перерахунок пенсії із донарахуванням стажу було проведено додатково розрахунок пенсії із донарахуванням стажу та заробітної плати відповідно до Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_02/pravo1/T113668.html?pravo=1> «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 28 серпня 2015 року позов задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 листопада 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_6 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати рішення судів апеляційної й касаційної інстанцій та залишити в силі постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2015 року.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 9, 30 квітня, 25 червня, 17, 30 вересня, 17 листопада 2015 року (справи №№ К/800/60095/14, К/800/13363/15, К/800/19040/15, К/800/19633/15, К/800/32991/15, К/800/30432/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування положень статті 45 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_6 підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, ОСОБА_6 скористався своїм правом вибору державної пенсії, а тому подана ним до управління ПФУ заява з вимогою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим управління ПФУ правильно застосувало до спірних правовідносин положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, а не частини другої статті 40 цього Закону.

Водночас у рішеннях суду касаційної інстанції, наданих для порівняння, цей суд дійшов висновку про те, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував положення Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1504/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1540/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1545/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1> встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1540/ed_2015_03_02/pravo1/T031058.html?pravo=1>, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_6 було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_02/pravo1/T178800.html?pravo=1>, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Крім того, після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_6 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України безпідставно погодився з висновком суду апеляційної інстанції про застосування у цій справі частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних правовідносин, а рішення судів апеляційної і касаційної інстанцій наведеним висновкам не відповідають, ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року і постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року підлягають скасуванню, а постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2015 року - залишенню в силі.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року скасувати, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 серпня 2015 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін