П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., - розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

10 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з адміністративним позовом до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення про зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання щодо нього.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк до 20 лютого 2017 року для усунення її недоліків, оскільки ОСОБА_1 не конкретизував, яке саме рішення ВККС просить скасувати, та всупереч вимогам частини другої статті 106 КАС не додав до позовної заяви оскаржуване рішення ВККС.

17 лютого 2017 року, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС.

Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року скасувати, а справу направити до Вищого адміністративного суду України для продовження розгляду.

24 лютого 2017 року Вищий адміністративний суд України направив на адресу Верховного Суду України заяву ОСОБА_1 разом із матеріалами справи, які надійшли 1 березня 2017 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 КАС встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною четвертою статті 18 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1450/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС.

Відповідно до статті 104 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2121/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої статті 3 КАС) <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1433/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>.

Вимоги до позовної заяви встановлені у статті 106 КАС. Частиною другою цієї статті передбачено, що <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1549/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як установив суд та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначав, що рішенням ВККС, про яке він дізнався з новин офіційного веб-сайту цієї Комісії від 8 лютого 2017 року, його допущено до участі у конкурсі до Верховного Суду та зупинено проведення кваліфікаційного оцінювання до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження. Однак ОСОБА_1 не конкретизує, яке саме рішення відповідача просить скасувати, та всупереч вимогам частини другої статті 106 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1549/ed_2017_01_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>не додав до позовної заяви вказане рішення ВККС.

Відповідно до статті 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1464943457907190> цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1, оскаржуючи рішення ВККС, не конкретизував, яке саме рішення він просив скасувати, та не додав до позовної заяви оскаржуване рішення, то суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 лютого 2017 року правомірно залишив позовну заяву без руху.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що позовну заяву ОСОБА_1 подав з порушенням вимог, передбачених частиною другою статті 106 КАС, про що правомірно було зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Отже, наведені у заяві ОСОБА_1 доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року є незаконною.

За таких обставин, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», частиною шостою статті 171-1, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. ПрокопенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.В. Кривенда