П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А.,

суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року у справі № 902/1413/15 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-В» (далі - ТОВ «Бета-В»), Вінницького міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Бета-В», оформлених протоколом від 18 квітня 2013 року № 2, і скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР),

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Бета-В» про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Бета-В», оформлених протоколом від 18 квітня 2013 року № 2, і скасування запису в ЄДР від 19 квітня 2013 року щодо внесення змін до відомостей про ТОВ «Бета-В», пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи та зміною складу підписантів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час скликання та проведення 18 квітня 2013 року загальних зборів учасників товариства ТОВ «Бета-В», на яких вирішено питання про зміну керівника юридичної особи, було порушено вимоги Закону України «Про господарські товариства» і положення статуту товариства, оскільки позивачку як учасника цього товариства не було повідомлено у встановленому порядку про проведення цих зборів, у зв'язку з чим вона була позбавлена права взяти у них участь; прийняття загальними зборами рішень, оформлених протоколом від 18 квітня 2013 року № 2, відбулося за відсутності кворуму як для проведення таких зборів, так і для прийняття рішень, що з огляду на пряму вказівку закону є безумовною підставою для визнання цих рішень недійсними.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 листопада 2015 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Вінницьке міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Бета-В», оформлені протоколом від 18 квітня 2013 року № 2; скасовано в ЄДР запис від 19 квітня 2013 року № 11741070026001008 щодо внесення змін до відомостей про ТОВ «Бета-В», пов'язаних зі зміною керівника юридичної особи, зміною складу підписантів; стягнуто з ТОВ «Бета-В» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 2 436,00 грн.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2016 року до участі у справі як відповідача залучено Вінницьке міське управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 березня 2016 року до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 10, 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства» та на невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, просить скасувати постанови судів касаційної та апеляційної інстанцій, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 13 травня 2014 року у справі № 904/8259/13, від 24 січня 2008 року у справі № 46/190-07, від 25 листопада 2015 року у справі № 916/3243/14, від 17 серпня 2016 року у справі № 910/29722/15, від 09 лютого 2016 року у справі № 914/1905/15, від 10 червня 2010 року у справі № 2-22/6045-2009, копію постанови Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року у справі № 5017/1221/2012 (№ 3-39гс14).

Ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року справу № 902/1413/15 допущено до провадження Верховного Суду України; відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року у цій справі та здійснено підготовчі дії.

Відповідно до пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, автоматизованою системою здійснено заміну судді-доповідача ОСОБА_8 якого звільнено згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII, на суддю-доповідача Ємця А.А. для розгляду зазначеної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідно до статуту ТОВ «Бета-В», у редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства від 03 грудня 2012 року (протокол № 7), учасниками цього товариства є ОСОБА_1 із часткою 471 121,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 з часткою 235 560,50 грн, що становить 25 % статутного капіталу товариства, і ОСОБА_2 з часткою 235 560,50 грн, що становить 25 % статутного капіталу товариства.

Вищим органом управління товариством є загальні збори його учасників (п. 6.1); до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу (п.п. «в» п. 6.2); загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60 % голосів (п. 6.4); кожен із учасників товариства на загальних зборах має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капталі; голосування на зборах учасників проводиться за принципом - на один відсоток статутного капіталу припадає один голос (п. 6.5); голова товариства скликає збори, керує їх роботою, організовує ведення протоколів (п. 6.7); виконавчим органом товариства є дирекція, до складу якої входить генеральний директор, директор комерційний, директор технічний; дирекція обирається загальними зборами учасників (п. 6.13).

Підставою для скликання на 18 квітня 2013 року загальних зборів учасників ТОВ «Бета-В» стало внесення змін до складу дирекції цього товариства, введення до штатного розпису посади заступника генерального директора та його призначення.

Згідно з протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Бета-В» від 18 квітня 2013 року для участі у роботі загальних зборів зареєструвалися та присутні всі учасники товариства, що сукупно становить 100 % голосів, збори вважаються правомочними.

На цих зборах відповідно до порядку денного прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, згідно з яким ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора товариства з 18 квітня 2013 року та введено його до складу дирекції товариства; виведено зі складу дирекції товариства з 18 квітня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7; введено до штатного розпису товариства посаду заступника генерального директора та призначено на цю посаду ОСОБА_3 з 18 квітня 2013 року. Цей протокол підписано головою та секретарем зборів.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання зазначеного рішення загальних зборів недійсним стало те, що її як учасника товариства не було повідомлено про проведення цих зборів у встановленому законом і статутом порядку, вона не брала участі у цих зборах і не голосувала з питань порядку денного, у зв'язку з чим ці збори були неправомочними приймати рішення з будь-якого питання.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що позивачку як учасника товариства не було повідомлено у встановленому законом і статутом порядку про час і місце проведення загальних зборів учасників, через що вона була позбавлена можливості взяти у них участь; протокол реєстрації учасників, які брали участь у зборах 18 квітня 2013 року, відповідачем складено не було; ці збори є неповноважними за відсутності кворуму для їх проведення та прийняття рішення, що з огляду на пряму вказівку закону є безумовною підставою для визнання цих рішень недійсними.

Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову, погодився з висновками цього суду про те, що на загальних зборах учасників ТОВ «Бета-В», які відбулися 18 квітня 2013 року, були присутні всі учасники товариства, які володіють сукупно 100 % голосів, оскаржувані рішення цих зборів прийнято за наявності кворуму, передбаченого Законом України «Про господарські товариства» і статутом відповідача, та одностайно, а позивачкою не доведено наявності підстав для визнання оскаржуваних рішень недійсними.

У наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України від 13 травня 2014 року у справі № 904/8259/13, від 24 січня 2008 року у справі № 46/190-07, від 25 листопада 2015 року у справі № 916/3243/14, від 17 серпня 2016 року у справі № 910/29722/15, від 09 лютого 2016 року у справі № 914/1905/15, від 10 червня 2010 року у справі № 2-22/6045-2009 у спорах із подібних правовідносин, виходячи зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про відсутність доказів належного повідомлення учасника про проведення загальних зборів товариства, а також про відсутність кворуму для прийняття зборами відповідних рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання рішень, прийнятих на цих зборах, недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року у справі № 5017/1221/2012 (№ 3-39гс14), копію якої надано заявником на підтвердження підстав для перегляду судового рішення, викладено правовий висновок про те, що неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили із числа учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України «Про господарські товариства». Водночас суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів неналежного виконання, а тим більше систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, тому висновок суду касаційної інстанції про наявність підстав для його виключення з товариства не відповідає положенням статті 64 Закону України «Про господарські товариства».

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

За змістом положень частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Отже, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Компетенцію загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, порядок прийняття рішень цими зборами, а також періодичність скликання таких зборів визначено положеннями статей 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», зі змісту яких, зокрема, випливає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місяця проведення зборів та порядку денного.

Так, у справі, яка розглядається, судами установлено, що відповідачем ТОВ «Бета-В» не дотримано положень цього Закону та статуту товариства в частині належного повідомлення позивача про час і місце проведення загальних зборів товариства.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Вирішуючи питання про недійсність рішень загальних зборів суд, у тому числі, оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, а також встановлює факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства.

Як установлено судом апеляційної інстанції та вбачається із матеріалів справи, у тому числі із пояснень інших учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2, позивачка не тільки була присутня на зборах учасників товариства 18 квітня 2013 року, а також виступала з першого і третього пунктів порядку денного, інформувала про необхідність введення до штатного розпису посади заступника директора товариства та пропонувала призначити на цю посаду ОСОБА_3 Протокол зборів учасників від 18 квітня 2013 року № 2 містить усі необхідні відомості щодо складу зареєстрованих на зборах учасників, їх розміру часток у статутному капіталі товариства із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник, повноважності зборів, цей протокол підписано головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_3 Отже, прийняття загальними зборами відповідних рішень відбулося за наявності кворуму як для проведення таких зборів, так і для вирішення питань порядку денного цих зборів.

Разом із тим відсутність переліку учасників загальних зборів ТОВ «Бета-В» як окремого документа, передбаченого частиною другою статті 60 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 3-928гс15.

Ураховуючи наведене, суди апеляційної і касаційної інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, а відтак і про відсутність порушення прав і законних інтересів позивачки як учасника товариства.

Висновок суду касаційної інстанції у справі, яка розглядається, не суперечить викладеному у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року у справі № 5017/1221/2012 (№ 3-39гс14) висновку щодо застосування положень статей 10, 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки обставини цих справ, які формують зміст правовідносин, не є подібними.

Відповідно до частини першої статті 11126 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року у справі № 902/1413/15 задоволенню не підлягає.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2016 року у справі № 902/1413/15 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок