П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах і
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогоБерднік І.С.,
суддів: Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Сімоненко В.М., -
за участю представника:
Національного банку України - Пріцака І.Є., -
розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року у справі № 925/1631/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» (далі -
ТОВ «БМБ Маргарин») про стягнення 37 616,09 грн заборгованості за договором банківського обслуговування від 20 вересня 2013 року № б/н (далі - договір банківського обслуговування), у тому числі: 17 166,23 грн заборгованості за кредитом, 10 496,71 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 9 953,15 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням
ТОВ «БМБ Маргарин» умов договору банківського обслуговування щодо погашення заборгованості за надані за цим договором на умовах кредиту грошові кошти.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07 квітня 2016 року рішення Господарського суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року скасовано частково. Позовні вимоги
ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з
ТОВ «БМБ Маргарин» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 17 166,23 грн заборгованості за кредитом. Відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ТОВ «БМБ Маргарин» 10 496,71 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 9 953,15 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Вищий господарський суд України постановою від 21 червня
2016 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року та залишив у силі рішення Господарського суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року, поданій з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ТОВ «БМБ Маргарин», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року.
На обґрунтування своїх доводів ТОВ «БМБ Маргарин» долучило до поданої заяви копії постанов Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і від 01 липня 2015 року у справі
№ 6-757цс15, копію ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2015 року у справі № 6-9451св15.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Національного банку України Пріцака І.Є., перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 11116 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
На думку заявника (ТОВ «БМБ Маргарин»), у справі № 925/1631/15, яка розглядається, неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права підтверджується ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2015 року у справі № 6-9451св15, а невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновкам Верховного Суду України - постановами Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 і від 01 липня 2015 року у справі № 6-757гс15.
Проте з такими доводами заявника погодитися не можна.
У справі № 6-757цс15 Верховний Суд України, скасувавши рішення судів всіх попередніх судових інстанцій, відмовив у задоволенні позовних вимог банку про стягнення з фізичної особи заборгованості за кредитним договором, який є договором приєднання. При цьому
Верховний Суд України зазначив, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що під час підписання сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (далі - Умови) в редакції, яка передбачає збільшення позовної давності. Такого висновку Верховний Суд України дійшов, виходячи з тих обставин, що Умови, додані до позовної заяви, містять пункт щодо встановлення позовної давності тривалістю 50 років; згідно з пунктом 5.5 Умов, долучених до матеріалів справи за клопотанням позивача, тривалість позовної давності становить 5 років; а у тексті Умов, долучених у тому ж судовому засіданні за клопотанням відповідача, положення про збільшення позовної давності взагалі немає (постанова від 1 липня 2015 року).
У справі № 6-16цс15 Верховний Суд України, скасувавши ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року і направивши справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, вказав на те, що Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що в момент підписання позичальником заяви про приєднання до Умов саме в цих Умовах було визначено збільшений строк позовної давності, або що в подальшому такі Умови не змінювалися, оскільки зміст відповідного пункту Умов і зміст цих же положень, викладених у заяві позичальника, різняться (постанова від 11 березня 2015 року).
У цій же справі після скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року Верховним Судом України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасувала рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з фізичної особи на користь банку заборгованості за кредитним договором, а справу передала на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих же самих підстав, які навів Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 (ухвала від
08 квітня 2015 року у справі № 6-9451св15).
У справі № 925/1631/15, яка розглядається, Вищий господарський суд України, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог
ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ТОВ «БМБ Маргарин»
37 616,09 грн заборгованості за договором банківського обслуговування (17 166,23 грн заборгованості за кредитом, 10 496,71 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 9 953,15 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором) з огляду на факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування та зважаючи на їх доведеність позивачем у належний і допустимий спосіб.
При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що відповідач, підписавши заяву, погодився з Умовами та Правилами, Тарифами банку, які разом із заявою становлять договір банківського обслуговування, а також погодився з використанням електронного цифрового підпису, отриманого в порядку встановленому Умовами та Правилами.
Такого висновку Вищий господарський суд України дійшов з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій відсутності різних редакцій Умов та Правил, відсутності розбіжностей між положеннями Умов та Правил і змістом заяви позичальника.
Отже, із зазначених постанов Верховного Суду України, ухвали суду касаційної інстанції, копії яких додано до заяви, та із оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України вбачається, що суди дійшли різних висновків про задоволення або відмову в задоволенні аналогічних позовних вимог залежно від встановлених судами обставин, а тому немає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах за однакових встановлених судом фактичних обставин, а також про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно з частиною 1 статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень господарських судів, якщо обставини, які стали підставою для перегляду судового рішення у справі, не підтвердилися.
З огляду на викладене у задоволенні заяви ТОВ «БМБ Маргарин» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року у справі № 925/1631/15 слід відмовити.
Керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та статтями 11116, 11123, 11124, 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л и:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю
«БМБ Маргарин» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року у справі
№ 925/1631/15 відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.
ГоловуючийІ.С. Берднік судді:В.І. Гуменюк А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк В.М. Сімоненко