П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П., суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування шкоди в порядку регресу за заявою ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 9 червня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» (далі - КП «Одесміськелектротранс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач зазначав, що 25 березня 2004 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Мазда» під керуванням ОСОБА_6 та трамвая T-З під керуванням працівника КП «Одесміськелектротранс» ОСОБА_8 Унаслідок ДТП ОСОБА_7 зазнала ушкодження здоров'я.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2004 року в ДТП визнана спільна вина ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (шкода ОСОБА_7 була завдана їх спільними винними діями.

Оскільки ОСОБА_8 на час скоєння ДТП перебувала у трудових відносинах з КП «Одесміськелектротранс», відповідальність за шкоду завдану нею несе КП «Одесміськелектротранс». Обов'язок по відшкодуванню завданої ОСОБА_7 шкоди ним виконано, а тому на підставі статті 1191 ЦК України позивач має право регресної вимоги до іншого солідарного боржника - ОСОБА_6 за вирахуванням частки, що припадає на КП «Одесміськелектротранс», як особи, що відшкодовує шкоду завдану своїм працівником.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 9 червня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2015 року, позов задоволено: стягнуто зі ОСОБА_6 на користь КП «Одесміськелектротранс» в регресному порядку суму 43 536 грн 73 коп., яка включає 50 % від коштів, сплачених позивачем ОСОБА_7, в якості: компенсації втраченого заробітку за сімнадцять місяців починаючи з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 року на підставі рішення апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2007 року, що складає 3 088 грн 10 коп.; витрат на спеціальний медичний догляд за період з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 рік, що складає 12 073 грн 50 коп.; витрат на постійний сторонній догляд за період з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 року, що складає 6 036 грн 75 коп.; витрат на побутове обслуговування за період з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 року, що складає 3 018 грн 36 коп.; витрат на придбання ліків за період з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 року, що складає 2 440 грн; витрат на придбання виробів медичного призначення з 2 вересня 2013 року по 31 квітня 2015 року, що складає 5 360 грн; витрат на придбання путівки на санаторно-курортного лікування, що складає 11 520 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1188 та 1190 ЦК України.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_6 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року та 18 березня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом.

За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 5 березня 2004 року сталася ДТП за участю автомобіля марки «Мазда» під керуванням ОСОБА_6 та трамвая T-З під керуванням працівника КП «Одесміськелектротранс» ОСОБА_8 Внаслідок ДТП ОСОБА_7 зазнала ушкодження здоров'я.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2004 року в ДТП визнана спільна вина ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Рішенням Малиновського районного суду від 9 липня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_7 до КП «Одесміськелектротранс», стягнуто на користь ОСОБА_7 з КП «Одесміськелектротранс» 3 900 грн витрат на спеціальний медичний догляд за період з 2 березня 2012 року по 19 червня 2012 року і надалі ухвалено стягувати щомісячно в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; 1 950 грн витрат на постійний сторонній догляд з 2 березня 2012 року по 19 червня 2012 року і надалі стягувати щомісячно в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати; 975 грн витрат на побутове обслуговування з 2 березня 2012 року по 19 червня 2012 року і надалі стягувати щомісячно в розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати; 876 грн витрат на придбання ліків з 2 березня 2012 року по 19 червня 2012 року і надалі стягувати щомісячно 244 грн, 536 грн витрат на придбання виробів медичного призначення з 2 березня 2012 року по 19 червня 2012 року і надалі щомісячно, 11 520 грн витрат на придбання путівки на санаторно-курортного лікування щорічно.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову КП «Одесміськелектротранс», суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що шкоду третій особі було заподіяно унаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а тому відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України вони несуть солідарну відповідальність перед потерпілою. Враховуючи, що остання пред'явила в суді вимоги лише до одного з них згідно зі статтею 543 ЦК України то на підставі частини першої статті 1191 ЦК України КП «Одесміськелектротранс» має право зворотної вимоги (регресу) до іншої винної особи (ОСОБА_6) у розмірі Ѕ частини від виплаченого постраждалій особі відшкодування.

Разом з тим ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року та 18 березня 2015 року, на які посилається у своїй заяві ОСОБА_6, не можуть бути прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував судові рішення та передав справу на новий розгляд, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин вважати заяву обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, частиною першою статті 3602 , пунктом 1 частини першої статті 3603 , частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палати у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 9 червня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 9 листопада 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Лященко Судді: В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк В.М. Сімоненко