П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - управління МВС), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати дії управління МВС щодо невключення до його грошового забезпечення станом на 1 січня 2008 року надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 38 відсотків посадового окладу (далі - Надбавка) при перерахунку пенсії у 2008 році неправомірними і такими, що суперечать вимогам законодавства;

- зобов'язати управління ПФУ внести зміни до грошового забезпечення відповідно до наданої йому 19 квітня 2013 року відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку управління МВС оновленої довідки від 17 квітня 2013 року № 12/594 про розміри грошового забезпечення станом на 1 січня 2008 року з урахуванням Надбавки та провести перерахунок призначеної пенсії, а також стягнути відповідно до частини другої статті 55 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) різницю пенсії з 1 лютого 2008 року по теперішній час із урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

- визнати дії управління ПФУ при проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - постанова № 355) щодо зменшення розміру пенсії по відповідній посаді станом на 1 квітня 2012 року з 90 відсотків до 80 відсотків неправомірними;

- зобов'язати управління ПФУ повторно провести перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови № 355 з урахуванням Надбавки та основного розміру пенсії 90 відсотків грошового забезпечення по відповідній посаді станом на 1 квітня 2012 року і виплатити несплачену її частину.

На обгрунтування позову зазначив, що відповідно до статті 63 Закону

№ 2262-ХІІ перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям, особам, які мають пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Посилання управління ПФУ на те, що станом на 1 січня 2008 року Надбавка не була встановлена, як на обставину, що унеможливлює проведення перерахунку пенсії, є неправомірним і порушує вказані норми Закону.

Суди встановили, що 25 лютого 2005 року ОСОБА_5 був звільнений з органів внутрішніх справ з посади заступника начальника управління - начальника кримінальної міліції управління МВС та перебуває на обліку в управлінні ПФУ і одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

4 листопада 2014 року позивач звернувся із заявою до управління ПФУ щодо повідомлення, чи нараховується йому Надбавка.

Листом від 6 листопада 2014 року № 591/03-19 управління ПФУ повідомило позивача про те, що правових підстав для включення до його грошового забезпечення Надбавки немає.

Кіровський районний суд міста Кіровограда постановою від 24 лютого

2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії управління МВС щодо несвоєчасного направлення довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 1 січня 2008 року з включенням до неї Надбавки; зобов'язав управління ПФУ провести

ОСОБА_5 перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тобто з урахуванням Надбавки, та здійснити виплату з 1 листопада 2013 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на зазначені судові рішення на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС ОСОБА_5 зазначає, що в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року (справа № К/800/3386/16) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення частини третьої статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання управління ПФУ виплатити різницю в пенсії з 1 січня 2008 року з урахуванням Надбавки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати

в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява

ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішення, копію якого надано для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права в подібних правовідносинах.

Так, у справі, рішення в якій переглядається, суди визнали протиправними дії управління МВС, яке несвоєчасно направило до управління ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення з включенням до неї Надбавки. Дії управління ПФУ протиправними у цій частині позовних вимог визнані не були. Не містить судове рішення, яке просить переглянути заявник, і висновків щодо застосування ним положень статей 99 та 100 КАС.

Натомість у справі, ухвалу касаційного суду в якій надано на порівняння, суди визнали протиправними дії управління ПФУ, а висновки щодо необхідності перерахунку та виплати пенсії з урахуванням Надбавки за минулий час обґрунтували відповідно до вимог статті 100 КАС поважністю причин, які перешкоджали позивачеві своєчасно звернутись до суду.

Аналіз зазначених судових рішень свідчить, що їх прийняття зумовлено відмінністю фактичних обставин, які були встановлені під час розгляду цих справ і з яких виходив Вищий адміністративний суд України при касаційному розгляді.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда Судді:О.Ф. Волков М.І. Гриців О.Б. Прокопенко