П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року місто Київ Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Берднік І.С., суддів:Ємця А.А.,Жайворонок Т.Є., - за участю представників: Міністерства аграрної політики та продовольства України - Костюченка М.Є., державного підприємства «Благодатне» - Гребенченка О.А., товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтингова компанія «Стратег Груп» - арбітражного керуючого - Гнатченка П.М., Терещенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства «Благодатне» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року у справі № 922/4832/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтингова компанія «Стратег Груп» і сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петровського» про визнання державного підприємства «Благодатне» банкрутом,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельний дім «Українська генетична компанія» (далі - ТОВ «АТД «Українська генетична компанія») і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Петровського» (далі - СТОВ «Петровського») звернулися до Господарського суду Харківської області зі спільною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Благодатне» (далі - ДП «Благодатне») у порядку загальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ (далі - Закон

№ 4212-VІ).

Заяву обґрунтовано наявністю безспірних вимог ініціюючих кредиторів до ДП «Благодатне», що становлять більше трьохсот мінімальних заробітних плат, підтверджені судовими рішеннями та виконавчими провадженнями, не погашені боржником протягом трьох місяців після встановлення строку для погашення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2015 року прийнято до розгляду спільну заяву ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» і СТОВ «Петровського» про визнання ДП «Благодатне» банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 вересня 2015 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтингова компанія «Стратег-Груп» (далі - ТОВ «ЮКК «Стратег-Груп»), проведено заміну ініціюючого кредитора - ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» на ТОВ «ЮКК «Стратег-Груп» на підставі трьох договорів уступки права вимоги від 11 вересня 2015 року № 1, № 2, № 3, укладених між ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» і ТОВ «ЮКК «Стратег Груп».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Благодатне», визнано вимоги ТОВ «ЮКК «Стратег Груп» у сумі 332 921,13 грн основного боргу та СТОВ «Петровського» в сумі 60 443,67 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Терещенка О.В.

Ухвалу суду першої інстанції обґрунтовано наявністю достатніх правових підстав для порушення провадження у справі про визнання боржника банкрутом, а саме: наявністю безспірних вимог ініціюючих кредиторів до боржника, які сукупно становлять суму 393 364,80 грн, що перевищує триста мінімальних заробітних плат (1 218,00 грн станом на 1 січня 2015 року), не були стягнуті в межах виконавчого провадження протягом 3 місяців після встановлення строку для їх погашення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року залишено без змін.

При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України постановою від 16 березня 2016 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року.

Вищий господарський суд України послався на положення частини третьої статті 10, частини першої статті 15, статті 16 Закону № 4212-VІ та погодився із висновками судів попередніх інстанцій про достатність правових підстав для порушення справи про банкрутство ДП «Благодатне».

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про неправомірність часткового погашення боржником 15 жовтня 2015 року боргу в сумі 31 672,03 грн перед ТОВ «АТД «Українська генетична компанія», оскільки останнє було замінено на нового ініціюючого кредитора - ТОВ «ЮКК «Стратег-Груп» згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 вересня 2015 року; і про неправомірність повного погашення боргу боржником перед ініціюючими кредиторами після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, поданої з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ДП «Благодатне», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 10, статті 16 Закону № 4212-VІ, статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року, а справу № 922/4832/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

На обґрунтування своїх доводів ДП «Благодатне» долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 4 червня 2015 року у справі № 924/159/14, від 21 травня 2008 року у справі № 3/103-Б і від 3 березня 2016 року у справі № 902/1130/15.

Так, у постанові від 4 червня 2015 року у справі № 924/159/14 Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновками про наявність достатніх правових підстав для порушення справи про банкрутство з огляду на те, що безспірні вимоги кредиторів, які перевищують триста мінімальних заробітних плат, не було задоволено боржником протягом трьохмісячного строку, який має обчислюватися із дня відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з боржника, а не із дати заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні, оскільки зміна сторони (боржника) відбулася внаслідок зміни його організаційно-правової форми із переходом усіх прав і обов'язків попередньої юридичної особи.

У постанові від 21 травня 2008 року у справі № 3/103-Б Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви про включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог на підставі договору про відступлення первісним кредитором свого права вимоги до боржника, зазначив, що боржник не був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, тому відповідно до частини другої статті 516 ЦК для нового кредитора настали несприятливі наслідки.

Отже, зі змісту зазначених постанов Вищого господарського суду України та оскаржуваної постанови не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Разом із тим у постанові від 3 березня 2016 року у справі № 902/1130/15 Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі про банкрутство та припинення провадження у цій справі, погодився з його висновком про те, що у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати в Україні з 1 вересня 2015 року загальна сума безспірних грошових вимог кредиторів становила менше встановлених Законом № 4212-VІ трьохсот мінімальних заробітних плат як підстави для порушення провадження у справі про банкрутство.

Аналіз змісту постанови від 3 березня 2016 року у справі № 902/1130/15, на яку посилається заявник, та оскаржуваної постанови свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Предметом розгляду Верховним Судом України є висновки Вищого господарського суду України щодо визначення розміру трьохсот мінімальних заробітних плат як необхідної умови для порушення провадження у справі про банкрутство.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, про які йдеться у заяві, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 41 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4212-VІ.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону № 4212-VІ справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника, що сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 4212-VІ до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, у тому числі, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою.

Відтак, законодавець ставить у залежність обґрунтованість рішення господарського суду про наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство, зокрема, від правильного визначення розміру трьохсот мінімальних заробітних плат.

У справі, що розглядається, встановлено, що до поданої до господарського суду спільної заяви про банкрутство ДП «Благодатне» на підтвердження безспірності своїх вимог до боржника ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» і СТОВ «Петровського» долучили:

- рішення Господарського суду Харківської області від 6 вересня 2005 року у справі № 35/352-05, згідно з яким стягнуто з військового радгоспу «Благодатний» (правонаступником якого є ДП «Благодатне») на користь СТОВ «Петровського» 58 848,09 грн боргу, 880,30 грн - 3 % річних, 597,28 грн держмита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2012 року у справі № 5023/10116/11, відповідно до якого стягнуто з ДП «Благодатне» на користь ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» 245 870,00 грн основного боргу, 13 842,81 грн - 3 % річних, 33 438,32 грн інфляційних втрат, 19 002,72 грн неустойки, 6 243,06 грн судового збору;

- рішення Господарського суду Харківської області від 18 січня 2012 року у справі № 5023/10115/11, згідно з яким стягнуто з ДП «Благодатне» на користь ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» 26 400,00 грн основного боргу, 1 223,80 грн - 3 % річних, 2 323,20 грн інфляційних втрат, 1 411,50 грн судового збору;

- рішення Господарського суду Харківської області від 19 січня 2012 року у справі № 5023/10117/11, відповідно до якого стягнуто з ДП «Благодатне» на користь ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» 7 000,00 грн основного боргу та 1 411,50 грн судового збору;

- накази про примусове виконання рішень від 20 вересня 2005 року, від 3 лютого 2012 року, від 31 січня 2012 року і від 6 лютого 2012 року, на підставі яких відділом державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень від 17 березня 2006 року № 18420110, від 17 лютого 2012 року № 32837285, № 39360660, № 39360963 відповідно.

При цьому заявники послалися на те, що на дату їх звернення до господарського суду ДП «Благодатне» заборгувало їм кошти на загальну суму 393 364,80 грн, що перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат (300Ч1 218,00 грн = 365 400,00 грн), та просили визнати їх кредиторами на зазначену суму.

Відповідно до статті 16 Закону № 4212-VІ суд з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство в підготовчому засіданні.

Абзацом 5 частини сьомої статті 16 Закону № 4212-VІ передбачено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону (в тому числі, якщо розмір грошових вимог кредитора перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат).

Таким чином, базовий розмір грошових вимог, який дає право ініціювати процедуру банкрутства, повинен становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому наведена вимога застосовується не лише при порушенні справи про банкрутство, а й під час проведення підготовчого засідання.

За змістом пункту 8 частини першої статті 40 і пункту 4 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України; до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період, соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі й мінімальна заробітна плата, застосовуються у цьому періоді у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (у редакції Закону України від 17 вересня 2015 року № 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», який набрав чинності з 20 вересня 2015 року) мінімальну заробітну плату з 1 вересня 2015 року встановлено у місячному розмірі - 1 378,00 грн.

Отже, на час проведення підготовчого засідання, на якому вирішувалося питання про порушення справи про банкрутство ДП «Благодатне» (жовтень 2015 року), розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 1 378,00 грн, а трьохсот мінімальних заробітних плат - відповідно 413 400,00 грн. Заборгованість ДП «Благодатне», як встановив суд, на цей час становила 393 364,80 грн, тобто менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

За таких обставин у господарського суду не було підстав для визнання поданих заявниками матеріалів достатніми для порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Благодатне».

Ураховуючи неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, заява ДП «Благодатне» підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року та ухвала Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 922/4832/15 - скасуванню.

Зважаючи на те, що відповідно до положень статті 11123 ГПК повноваження Верховного Суду України обмежено і він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, а господарськими судами попередніх інстанцій не визначено розміру остаточної заборгованості ДП «Благодатне» перед кредиторами з урахуванням погашення боржником перед ініціюючими кредиторами боргу після порушення справи про банкрутство, про що зазначено в оскаржуваній постанові Вищого господарського суду України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин заява ДП «Благодатне» підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року, ухвала Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 922/4832/15 - скасуванню з передачею справи на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11114 , 11116 , 11123 , 11124 , 11125 , 11128 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

п о с т а н о в и л а:

Заяву державного підприємства «Благодатне» задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 922/4832/15 скасувати.

Справу № 922/4832/15 передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий І.С. Берднік Судді:А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок