П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А., суддів:Берднік І.С.,Жайворонок Т.Є., за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" -Москаленко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (далі - ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі № 908/560/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (далі - ПрАТ "Завод напівпровідників"), товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" (далі - ТОВ "Актив Солар") про визнання недійсним договору позики та додаткових угод до нього,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПрАТ "Завод напівпровідників" і ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики від 10 лютого 2009 року № 19 та додаткових угод до нього від 15 квітня 2011 року № 1, від 04 листопада 2011 року № 2, від 30 липня 2014 року № 3.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час укладення оспорюваного договору було допущено порушення вимог законодавства. Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14, залишеною без змін судом касаційної інстанції, порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" і визнано вимоги ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" як ініціюючого кредитора, а тому заборгованість ПрАТ "Завод напівпровідників" за спірним договором позики впливає на права та законні інтереси заявника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 провадження у справі № 908/560/16 припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року це рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року зазначену постанову Донецького апеляційного господарського суду скасовано, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року залишено в силі.

ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" у порядку статті 11119 ГПК подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі № 908/560/16 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК. Заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України та залишити в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року № 4002-XII (далі - Закон № 4002-XII) і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 липня 2016 року у справі № 908/562/16 та у справі № 908/564/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 18 жовтня 2016 року справу № 908/560/16 допущено до провадження Верховного Суду України; відкрито провадження за заявою ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у цій справі та здійснено підготовчі дії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ "Актив Солар", перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 лютого 2009 року між ТОВ "Актив Солар" (позикодавець) і відкритим акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (позичальник), правонаступником якого є ПрАТ "Завод напівпровідників" укладено договір позики № 19 (далі - Договір позики).

Пунктом 8.1 Договору позики передбачено, що усі спори між сторонами, що виникли під час дії цього Договору, з яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" і визнано безспірні грошові вимоги ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до боржника.

06 квітня 2016 року ТОВ "Актив Солар", керуючись частиною першою статті 8 Закону № 4002-XII, подало заяву про припинення провадження у справі, що розглядається, у зв'язку із наявністю арбітражного застереження у Договорі позики.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 06 квітня 2016 року припинив провадження у справі № 908/560/16.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 19 травня 2016 року у цій справі зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, а справу № 908/560/16 направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду.

Приймаючи таке рішення господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що дія арбітражної угоди, викладеної у Договорі позики, не поширюється на спори за участю ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", а тому ця угода не може бути підставою для припинення провадження у справі в порядку частини першої статті 8 Закону № 4002-XII.

Вищий господарський суд України, скасовуючи зазначену постанову Донецького апеляційного господарського суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року, керувався положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року № 2709-IV та Закону № 4002-XII і виходив із того, що Договір позики містить арбітражне застереження про розгляд усіх спорів, які виникли між сторонами Договору, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

У наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України у справах із подібних правовідносин суд дійшов таких висновків:

- у справі № 908/562/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до ПрАТ "Завод напівпровідників", ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики суд касаційної інстанції, змінюючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року у цій справі частково та передаючи справу до Господарського суду Запорізької області для розгляду по суті у межах справи № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників", виходив із того, що відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII та статей 12, 16 ГПК встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

- у справі № 908/564/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до ПрАТ "Завод напівпровідників", ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики Вищий господарський суд України залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року у цій справі з тих підстав, що дія арбітражного застереження, викладеного у пункті 8.1 Договору позики, не поширюється на спори за участю ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", а відтак це застереженняне може бути підставою для припинення провадження у справі на підставі частини першої статті 8 Закон № 4002-XII. Крім того, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14 порушено провадження про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників", суд касаційної інстанції вважав, що вирішення спорів за участі останнього має відбуватися з урахуванням приписів Закону № 2343-XII.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статей 11 та 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірний Договір позики укладено між ТОВ "Актив Солар" і ПрАТ "Завод напівпровідників". Позов про визнання цього Договору недійсним подано ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", яке не є його стороною, з метою захисту своїх інтересів як кредитора у справі про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" № 908/6036/14.

Таким чином, Вищий господарський суд України, дійшов неправильного висновку про те, що дія арбітражного застереження, наведеного у пункті 8.1 Договору позики поширює свою дію на спори за участю заявника, а відтак провадження у справі № 908/560/16 може бути припинено на підставі частини першої статті 8 Закону № 4002-XII та пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до положень статті 41 ГПК господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи, крім іншого, у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

За змістом частини дев'ятої статті 16 (виключна підсудність справ) справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14.

Згідно з підпунктом "б" пункту 2 частини другої статті 11125 ГПК Верховний Суд України у разі неправильного застосування судом (судами) касаційної інстанції норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року та ухвала Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року підлягають скасуванню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року - залишенню в силі.

Відповідно до частини шостої статті 49 ГПК у разі зміни судового рішення без направлення справи на новий розгляд Верховний Суд України змінює і розподіл судових витрат, тому обов'язок зі сплати судового збору покладається на відповідачів.

Керуючись пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року та статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року скасувати, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року у справі № 908/560/16 залишити в силі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69001, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. П. Морозова, 3, код ЄДРПОУ 34461503) 2 342 грн 90 коп (дві тисячі триста сорок дві гривні дев'яносто копійок) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" (Австрія, 1010, м. Відень, Віпплінгерштрассе, 35, ідентифікаційний код FN 307602g) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. П. Морозова, 3, код ЄДРПОУ 34461503) 2 342 грн 90 коп (дві тисячі триста сорок дві гривні дев'яносто копійок) витрат зі сплати судового збору.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок