ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенди О.В.,

суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в особі Маріупольської державної інспекції нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки (далі - Управління) до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ) про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року Управління звернулося з позовом до ПАТ, у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення роботи вагоноперекидача роторного пересувного ВПРД-190, вагоноперекидача роторного стаціонарного ВРС-110 № 101, ВРС-110 № 102, вагоноштовхача 101, 102, баштового вагоноперекидача БВП цеху шихтопідготовки аглофабрики ПАТ, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Левченка,1, у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 9 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 серпня 2015 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ, а ухвалою від 14 квітня 2016 року це провадження закрив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ подало заяву про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). У заяві йдеться про те, що в доданій до неї ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року (справа № К/800/51548/15) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статті 183-2 КАС. Заявник просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року та передати справу на розгляд до цього ж суду.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ПАТ підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, у справі, рішення в якій надано для порівняння, Вищий адміністративний суд України здійснив касаційний розгляд справи за позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду, яка розглянута судами першої та апеляційної інстанцій за загальними правилами КАС.

Натомість у справі, рішення в якій заявник просить переглянути, справа судами першої та апеляційної інстанцій також розглянута за загальними правилами КАС, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження. Суд виходив із того, що предметом позову є підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а особливості провадження у таких справах визначені статтею 183-6 КАС. Однією з таких особливостей є те, що відповідно до частини одинадцятої зазначеної статті судове рішення суду апеляційної інстанції у справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував положення статей 183-2 та 183-6 КАС.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначених норм процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розрізняє три види заходів реагування за порядком їх застосування: 1) які застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду; 2) які застосовуються за письмовим рішенням органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки, яке видається та підписується керівником цього органу або його заступником; 3) які застосовуються за письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника із подальшим підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

У справі, що розглядається, орган державного нагляду (контролю) звернувся до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування, а саме зупинення роботи певного обладнання і саме цей позов був розглянутий судами першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про те, що предметом позову у справі є підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тому закриття касаційного провадження з посиланням суду на статтю 183-6 КАС є безпідставним.

Крім того, згідно зі статтею 183-2 КАС скорочене провадження здійснюється в адміністративних справах щодо, зокрема, застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина четверта статті 183-2 КАС).

Як видно з матеріалів справи, судом першої інстанції справа розглянута не в порядку скороченого провадження, а за загальними правилами КАС, у зв'язку з чим судові рішення першої та апеляційної інстанцій у ній підлягають касаційному перегляду.

За таких обставин, ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року підлягає скасуванню з передачею справи цьому ж суду для здійснення касаційного розгляду.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року скасувати, а справу передати цьому суду для здійснення касаційного розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді:О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький