ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Гриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про перерахунок пенсії,

встановила:

У червні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, у якому просив: визнати протиправними бездіяльність управління ПФУ та його рішення від 10 червня 2015 року № 178613 (далі - рішення № 178613) про відмову в поновленні виплати пенсії; зобов'язати управління ПФУ перерахувати та поновити виплату раніше призначеної пенсії з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії, які були проведені починаючи з 7 жовтня 2009 року, та виплатити нараховану пенсію.

На обґрунтування вимог зазначив, що вважає відмову управління ПФУ у поновленні виплати йому пенсії протиправною бездіяльністю через те, що прийняття Конституційним Судом України Рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 (далі - Рішення № 25-рп/2009) щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) є підставою для поновлення його конституційного права на виплату пенсії незалежно від місця постійного проживання.

Суди встановили, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України і має право на одержання пенсії, яка призначена на підставах та у порядку, встановлених Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Законом № 1058-IV. У 2001 році позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю, до виїзду проживав у м. Кіровограді.

За час проживання позивача за межами України пенсія йому не виплачувалась.

Рішеннями управління ПФУ від 21 квітня 2015 року № 607/Р-8/30 та від 10 червня 2015 року № 178613 ОСОБА_5 відмовлено у поновленні виплати пенсії.

Кіровський районний суд міста Кіровограда постановою від 8 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, позов задовольнив частково: визнав бездіяльність управління ПФУ протиправною, визнав протиправним рішення № 178613, зобов'язав здійснити перерахунок та поновити виплату раніше призначеної пенсії починаючи з 30 березня 2015 року ‒ з моменту звернення ОСОБА_5 до управління ПФУ із заявою, поданою згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України <http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15> «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ‒ КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, представник позивача зазначає, що оскаржувана ним ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. Просить рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм права і в постановах від 12 травня, 6 жовтня та 8 грудня 2015 року (справи №№ 21-180а15; 21-2427а15, 21-2419а15; 21-5440а15 відповідно) зазначив таке.

З дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу орган ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

У постанові від 8 грудня 2015 року Верховний Суд України, переглядаючи рішення суду касаційної інстанції у справі зазначеної категорії за заявами, в яких, крім іншого, йшлося про усунення розбіжностей у застосуванні законодавства, що регламентує строки звернення до адміністративного суду, вказав на те, що ці спори мають вирішуватися з урахуванням вимог статей 99 та 100 КАС.

Рішення суду у справі, що розглядається, не суперечить наведеній правовій позиції.

У цій справі позивач просив суд зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії з 7 жовтня 2009 року - з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, але позивач із заявою до управління ПФУ звернувся 30 березня 2015 року, тобто після спливу 5 років з часу прийняття вказаного рішення. Суд першої інстанції, з якими погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповажність причини пропуску строку звернення до суду.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України за пунктом 5 частини першої статті 237 КАС, не підтвердилися, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко