П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., -

за участю представника:

публічного акціонерного товариства

«ОТП Банк» - Ющенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі № 922/952/13-г за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аккобудсервіс» (далі - ТОВ «Аккобудсервіс») про визнання банкрутом,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ «Аккобудсервіс» про порушення справи про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс» у порядку статті 95 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI) (далі - Закон № 2343-XII).

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року порушено провадження у справі № 922/952/13-г про банкрутство ТОВ «Аккобудсервіс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 09 квітня 2013 року ТОВ «Аккобудсервіс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Колесникова М.З.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 25 018 206,66 грн, у тому числі: конкурсні вимоги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на суму 28 777,92 грн (третя черга); вимоги ФОП ОСОБА_2 на суму 401 708,64 грн (шоста черга); вимоги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») у сумі 24 587 720,10 грн внесено окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 травня 2015 року у задоволенні клопотання ПАТ «ОТП Банк» про відсторонення голови ліквідаційної комісії Колесникова М.З. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року ухвалу суду першої інстанції частково скасовано; клопотання ПАТ «ОТП Банк» задоволено та призначено ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражного керуючого Яновського С.С.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2015 року касаційну скаргу ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» Колесникова М.З. задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; постановлено голові ліквідаційної комісії Колесникову М.З. виконувати обов'язки ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» до призначення нового ліквідатора у встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10 грудня 2015 року ліквідатору ТОВ «Аккобудсервіс» відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду клопотання ПАТ «ОТП Банк»; клопотання ПАТ «ОТП Банк» задоволено, усунуто Колесникова М.З. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс»; призначено ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражного керуючого Капустіна В.В. Відмовлено арбітражним керуючим Черкасову С.А., Кошовському С.В., Онищенку К.С., Яновському С.С. і Клочку О.М. у задоволенні заяв про призначення ліквідатором боржника. Зобов'язано Колесникова М.З. вчинити певні дії щодо передачі всіх документів новому ліквідатору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2016 року апеляційні скарги ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» Колесникова М.З. та арбітражного керуючого Кошовського С.В. задоволено частково. Ухвалу суду першої інстанції скасовано частково. Клопотання ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково, призначено ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражного керуючого Черкасова С.А. Відмовлено арбітражним керуючим Капустіну В.В., Кошовському С.В., Онищенку К.С., Яновському С.С. і Клочку О.М. у задоволенні заяв про призначення ліквідатором боржника. Зобов'язано попередніх ліквідаторів боржника передати ліквідатору Черкасову С.А. всі документи банкрута, у тому числі щодо виконання ліквідаційної процедури. У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Кредитор ПАТ «ОТП Банк», не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови Капустіну В.В. у задоволенні заяви про призначення ліквідатором боржника і призначення ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражного керуючого Черкасова С.А., звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29 червня 2016 року прийнято до провадження касаційну скаргу ПАТ «ОТП Банк», справу призначено до розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2016 року скасовано в частині усунення та призначення ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс», ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 грудня 2015 року в частині призначення ліквідатором ТОВ «Аккобудсервіс» арбітражного керуючого Капустіна В.В. і відмови арбітражним керуючим Черкасову С.А., Кошовському С.В., Онищенку К.С., Яновському С.С. і Клочку О.М. у задоволенні заяв про призначення ліквідатором боржника залишено в силі.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ФОП ОСОБА_2, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 8 Закону № 2343-XII, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2016 року залишити в силі.

На підтвердження вищенаведених підстав до заяви додано копії ухвал Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 905/1747/15, від 07 червня 2016 року у справі № 43/131, від 02 квітня 2014 року у справі № 906/248/13-г, копії постанов Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 903/33/15 (№ 3-1095гс15), від 27 січня 2016 року у справі № 922/4908/13, від 18 листопада 2015 року у справі № 910/15007/14, від 04 листопада 2015 року у справі № 916/2019/13.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року справу № 922/952/13-г допущено до провадження Верховного Суду України; відкрито провадження за заявою ФОП ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у цій справі та здійснено підготовчі дії.

Відповідно до пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, автоматизованою системою здійснено заміну судді-доповідача ОСОБА_10, якого звільнено згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII, на суддю-доповідача Жайворонок Т.Є. для розгляду зазначеної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «ОТП Банк», перевіривши наведені ФОП ОСОБА_2 обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції, вирішуючи питання про прийняття до провадження касаційної скарги ПАТ «ОТП Банк» на постанову суду апеляційної інстанції в частині перегляду ухвали суду першої інстанції щодо усунення і призначення ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс» і приймаючи постанову за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, виходив із правомірності оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

Разом із тим, припиняючи провадження у справах № 905/1747/15, № 43/131, № 906/248/13-г, копії ухвал у яких надано для порівняння, суд касаційної інстанції виходив із того, що положеннями частини третьої статті 8 Закону № 2343-XII не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за наслідками перегляду постанов (ухвал) суду першої інстанції в частині призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство.

У наданих для порівняння постановах Верховного Суду України зроблено висновок про вичерпність переліку судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень статті 8 Закону № 2343-XII.

Наведене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 8 Закону № 2343-XII, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Згідно зі статтею 8 Закону № 2343-XII, якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 ГПК, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2343-XII у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 Закону № 2343-XII слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про призначення арбітражного керуючого із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції, переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції у частині призначення ліквідатора ТОВ «Аккобудсервіс», діяв не як суд, встановлений законом, тому постанова Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі, яка розглядається, підлягає скасуванню.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2 частини другої статті 11125 ГПК Верховний Суд України за наявності підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

У зв'язку з наведеним постанова суду касаційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі № 922/952/13-г задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі № 922/952/13-г скасувати, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2016 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.

Головуючий Т.Є. Жайворонок

Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець