ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 904/3336/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 (головуючий суддя Широкобокова Л.П., судді Кузнецова І.Л., Герасименко І.М.)на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 (суддя Бондарєв Е.М.)у справі№ 904/3336/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"допублічного акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат"простягнення 38222,16 грн. за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, за участю представниківпозивачаЧерненко Є.І.,відповідачаДарій Л.М.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі №904/3336/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016, задоволено позовні вимоги про стягнення 38222,16 грн. за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 104 ЦК України, п. п. 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами та контейнерами.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2013 ДП "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця) та ПАТ "Південний ГЗК" (надалі - власник колії) уклали договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Умовами договору сторони погодили, що експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику та примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Строк дії договору - з 11.12.2013 до 10.12.2018 включно. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг телефоном оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше ніж за 2 години до фактичної подачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ прямим телефонним зв'язком повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з чинними нормативними документами.

Додатковою угодою №9 від 15.12.2015 сторони внесли зміни до договору щодо його назви, преамбули договору та місцезнаходження сторін, зокрема, назва договору викладена в наступній редакції: "договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК ", яка примикає до станції Кривий Ріг філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

За передавальним актом, затвердженим 18.08.2015 Міністром інфраструктури України, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "Придніпровська залізниця".

На виконання умов договору у листопаді 2015 року позивач здійснив перевезення вагонів за накладними, наявними в матеріалах справи.

На шляху прямування дані вагони були затримані через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вантажу відповідачем на свою під'їзну колію на станціях Кривий Ріг - Західний, Гейківка, Новоблочна. Вантажоодержувачу були вручені повідомлення про затримку вагонів. Відповідні записи-повідомлення відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За фактом затримки вагонів станціями в порядку, передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23.

Підставою складання вказаних актів про затримку вказана неможливість приймання вагонів станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причин скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

За загальний час затримки вагонів на підходах до ст. Кривий Ріг позивач нарахував плату за користування спірними вагонами згідно з відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 в розмірі 37 371,72 грн. (відомості представником відповідача підписані із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію) та збір за зберігання вантажу в розмірі 850,44 грн. за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №10119061 (картка представником відповідача підписана із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзну колію).

Статтею 908 ЦК України, яка кореспондується із статтею 307 ГК України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Відповідно ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Згідно з ст. 119 Статуту та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

З п. 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах вбачається, що в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях, тощо). При цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки. Відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання вантажів, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що порожні вагони, які прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки, однак останнім зазначеного виконано не було.

В силу ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач як до суду першої інстанції, так і до апеляційного господарського суду не надав доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Факт затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг-Західний з вини вантажоодержувача підтверджується актами про затримку вагонів форми ГУ-23а №87 від 02.11.2015, №21 від 02.11.2015, №104 від 05.11.2015, актами загальної форми ГУ-23 №90 від 02.11.2015, №21 від 02.11.2015, №104 від 05.07.2015 та наказами №592 від 02.11.2015, №594 від 02.11.2015, №607 від 05.11.2015.

Позивач на підтвердження зайнятості колії станції Кривий Ріг з вини вантажоодержувача надав до судів попередніх інстанцій акти загальної форми станції Кривий Ріг на віднесення на відповідальність вантажовласника ф. ГУ-23, які підписані представниками відповідача без зауважень.

Згідно з п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з пунктами 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда телефоном, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після цього ДСП станції Кривий Ріг натискає поїзну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна.

Відповідно п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ прямим телефонним зв'язком повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що за відсутності згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під'їзну колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитувані вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов'язання за договором, тому посилання відповідача на те, що у залізниці була можливість подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг, судами вірно визнано безпідставним.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

З урахуванням вище викладеного, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги та стягнули з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами в розмірі 37371,72 грн та збір за зберігання вантажу в розмірі 850,44 грн.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо- збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у справі № 904/3336/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова