ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 911/443/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівДемидової А.М., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергозбут"на рішення та на постановуГосподарського суду Київської області від 12.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016у справі№ 911/443/16Господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергозбут"доПублічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Бородянського районного підрозділупровизнання недійсним рішенняза участю представників:

позивача: Огриза Г.Р., дов. від 08.02.2016; Урін Ф.О., дов. від 08.02.2016;

відповідача: Бортник А.В., дов. від 11.04.2016; Конєва Л.Л., дов. від 31.05.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2016 у справі №911/443/16 (суддя - Ярема В.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.) рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2016 у справі №911/443/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між відповідачем (Постачальник) та позивачем (Споживач) 21.03.2010 укладений договір на постачання електричної енергії № 220040818, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 400 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1, 4.2.3 та 9.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (Методика) за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (крім випадків, передбачених п. 8.2, 8.4 цього договору).

Згідно додатку №1 до договору "Загальна однолінійна схема електропостачання" та "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" від 21.03.2010, прилад обліку Постачальника знаходиться на території Споживача.

07.04.2010 сторонами укладено додаткову угоду до договору, за умовами якої Позичальник здав, а Споживач прийняв на відповідальне збереження трифазний електричний лічильник №0155136 типу НІК 2301 АК1 з відповідно встановленими пломбами №4029129, №4029174, №4029150, №4029135 та №4029138.

Відповідно до п. 3, 4, 5 вищезазначеної додаткової угоди від 07.04.2010, Споживач підтвердив відсутність порушення ізоляції та взяв на себе обов'язок по збереженню елементів обліку та цілісності пломб встановлених на ньому. У випадку пошкодження розрахункового приладу обліку з вини Споживача (порушено пломбування, розбито скло чи порушено його герметизацію, порушено цілісність корпусу), нахилу електромеханічного лічильника від вертикальної осі, зміни схеми включення приладу обліку, підключення перед лічильником у відповідності до правил користування електричною енергією, складається акт про порушення. На підставі акту Постачальник робить перерахунок спожитої електроенергії та їх вартості у відповідності до діючої методики.

Суди встановили, що 25.02.2015 представниками відповідача проведено технічну перевірку засобів обліку електричної енергії за договором від 21.03.2010 та встановлено порушення ТОВ "Біоенергозбут" п. 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження та фальсифікація пломб держповірки, заводу виробника з метою втручання в розрахунковий механізм лічильника НІК 2301 АК1 для зниження показників спожитої електроенергії.

За результатами проведення перевірки та встановлених порушень складено акт про порушення від 25.02.2015 №К029908; знятий прилад обліку та вкладений до пакету, який опломбований пломбою №В00007221.

Представник Споживача зауважень до акта не надав, проте від його підпису відмовився, в зв'язку з чим, знятий та вилучений лічильник НІК 2301 АК1 разом із двома полімерними пломбами №4029129 та №4029174 направлено до КНДІСЕ для проведення комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження.

Висновком експертів від 17.06.2015 №5787/15-33/5788/15-47 встановлено:

- в інформаційно-довідковій базі Київського НДІСЕ наявні зображення відбитків свинцевих пломб з позначками держповірки за 2008 рік, які відповідають свинцевій пломбі із позначками держповірки із лічильника НІК 2301 типу АК1;

- навішена на лічильник НІК 2301 типу АК1 свинцева пломба, з позначками держповірки, піддавалась знаттю та повторному навішуванню шляхом розділення пломбувального дроту з наступним скріпленням кінців дроту за допомогою пайки;

- на зовнішніх поверхнях лічильника не виявлено значних механічних пошкоджень;

- в наданому на дослідження електролічильнику типу НІК 2301 АК1 заводський №0155136 встановлено відсутність пошкоджень внутрішніх електронних елементів та електричних кіл, що могли вплинути на роботу електролічильника;

- втручань в конструкцію електролічильника (монтажної плати та електронних елементів), що вплинули на зменшення показників обліку електричної енергії не відбулось.

26.01.2016 засіданням комісії Бородянського РП по розгляду акту від 25.02.2015 №К029908, на підставі договору та висновку експертизи, порушення кваліфіковано як таке, що сталося з вини Споживача, вчинене відкритим способом, а тому вирішено провести розрахунок згідно п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1 п. 1 Методики, з визначенням величини розрахункового добового споживання згідно Методики по договірній величині згідно з умовами договору за період 22 дні з 04.02.2015 по 25.02.2015 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Зазначене рішення оформлене протоколом від 26.01.2016 №0010, підписаним членами комісії та представником Споживача.

На підставі акта від 25.02.2015 №К029908 Споживачу нараховано 23 779,80 грн.

Споживачу 26.01.2016 вручено протокол від 26.01.2015 №0010 разом з розрахунком величини вартості та розрахунковим документом для оплати недорахованої електроенергії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, як вірно зазначають суди попередніх інстанцій, позивач послався на те, що застосування відповідачем пп. 1 п. 2.1 Методики є безпідставним, оскільки відповідні законодавчо визначені правила застосовуються лише за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку. Крім того, позивачем зауважено про те, що електролічильник типу НІК 2301 АК1 заводський №0155136 весь час, з дня його встановлення до дати встановлення порушення та зняття відповідного приладу обліку, знаходився у спеціальному ящику для лічильника, на дверцятах якого було встановлено пломбу, до цілісності та наявності якої, у відповідача при здійсненні 25.02.2015 перевірки ніяких претензій та зауважень не було, у той час як без зняття такої пломби потрапити до лічильника не можливо.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ГК України, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання (ч. 3 ст. 235 ГК України).

Статтею 237 ГК України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Згідно з вимогами п. 3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки.

В силу п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електроенергії пошкоджень чи зриву пломб, встановлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою (п.3.1 Методики).

Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Пунктом 6.38 ПКЕЕ передбачено, якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Господарські суди з'ясували, що наявними в матеріалах справи актом про порушення від 25.02.2015 №К029908 та актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 В від 25.02.2015 №098746, встановлено виявлення та зафіксовано пошкодження відповідачем пломби держповірки та фальсифікації пломби виробника. Зазначені документи підписані уповноваженим представниками відповідача.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи доведено пошкодження пломби держповірки, відповідальність за збереження якої, покладена на позивача згідно додаткової угоди від 07.04.2010, що свідчить про порушення ПКЕЕ, а визначальним для нарахування оплати недоврахованої електроенергії є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитись, в тому числі, але не виключно, актом.

З огляду на наведене, суди обґрунтовано зазначили про правомірність застосування відповідачем п. 6.40 ПКЕЕ та пп. 1 п. 2.1 Методики для здійснення нарахування збитків, завданих Постачальнику та вірно визначили відсутність підстав для визнання недійсним рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 26.01.2016 № 0010 по розгляду акта від 25.02.2015 № К029908.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного господарського суду, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 1115, 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергозбут" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі №911/443/16 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді А.М. ДЕМИДОВА

В.І. КАРТЕРЕ