ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 904/1933/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів - Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України - Збарах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 904/1933/13-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" до Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ про визнання банкрутом,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р. (суддя - Бондарєв Е.М.) грошові вимоги УПФ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на суму 16 088, 48 грн. та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на суму 39 936, 95 грн. відхилено.

Цією ж ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 82 (код ЄДРПОУ 05451351) з вимогами наступних кредиторів:

1. ТОВ "ГАРТ" на суму 419 543, 29 грн., з яких 413 808, 29 грн. основний борг підлягає включенню до 4 черги, 5 735 грн. судовий збір - 1 черги;

2. ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на суму 4 356 281, 02 грн., з яких 2 990 502, 83 грн. основний борг підлягає включенню до 4 черги реєстру вимог кредиторів, 1 333 101, 61 грн. інфляційні та 3% річних - до 4 черги, 31 529, 58 грн. неустойки - до 6 черги, 1 147 грн. судовий збір - 1 черги.

Загальна сума реєстру вимог кредиторів становить 4 775 824, 31 грн.

Зобов'язано розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Морозова Ігоря Анатолійовича, свідоцтво №41 від 08.02.13р., НОМЕР_1, окремо включити до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав тощо.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 (колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу ТОВ "Сюльбан" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р. по справі № 904/1933/13-г повернуто скаржнику без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, пославшись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району (далі - КВЖРЕП Жовтневого району).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р. грошові вимоги УПФ України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на суму 16 088, 48 грн. та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на суму 39 936, 95 грн. відхилено, затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 4 775 824, 31 грн. та інше.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р., винесену за результатами попереднього засідання суду, ТОВ "Сюльбан" просило змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р., виключивши ТОВ "ГАРТ" з реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами на суму 419543,29 грн, з яких 413808, 29 грн. основний борг підлягає включенню до 4 черги, 5735 грн. судовий збір - 1 черги, та включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами на суму 419543, 29 грн., з яких 413808,29 грн. основний борг підлягає включенню до 4 черги, 5 735 грн. судовий збір - 1 черги.

Повертаючи апеляційну скаржнику без розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про сплату скаржником судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2013р. в розмірі меншому, ніж визначений Законом України "Про судовий збір".

Як встановив суд апеляційної інстанції, залучена до апеляційної скарги квитанція № 0.0.549232198.1 від 11.05.2016р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не може бути прийнята апеляційним господарським судом як доказ оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Так, згідно доданої до апеляційної скарги від 11.05.2016р. квитанції, судовий збір сплачено у розмірі - 1378 грн., недоплата судового збору складає - 72 грн. з огляду на те, що згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 р. N 928-VIII мінімальний розмір заробітної плати в Україні станом на 01.05.2016р. встановлено у сумі - 1450 грн.

У зв'язку з цим, зазначений платіжний документ визнано судом апеляційної інстанції як неналежний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зазначене стало підставою для винесення апеляційним господарським судом ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України №484-VIII від 22.05.2015, що набрав чинності 01.09.2015).

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сюльбан" оскаржувало в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р., винесену за результатами попереднього засідання, в якому були розглянуті по суті заявлені вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) визначено ставку судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, скарги.

Відповідно до підпункту 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції до 01.09.2015) при поданні до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом сплаті підлягало 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року становив 1 147 грн.

Отже, ТОВ "Сюльбан" при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р., винесену за результатами попереднього засідання, мало сплатити судовий збір у розмірі 1261,7 грн. (1 147 грн. х 110%).

Відтак, скаржником було надано належний доказ сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно квитанції № 0.0.549232198.1 від 11.05.2016р., а висновки суду апеляційної інстанції про неналежну сплату судового спору не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З огляду на встановлене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 необхідно скасувати, а справу передати для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 904/1933/13-г скасувати.

Справу №904/1933/13-г передати для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.