ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Справа № 910/11216/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Наше місто" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі№ 910/11216/15 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Наше місто" третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Відкрите акціонерне товариство "Експериментальний завод залізобетонних шпал" про звернення стягнення на предмет іпотеки

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Зінченко Д.В., дов. № 455 від 28.10.2016

- відповідача: Веніамінова А.П., дов. б/н від 05.10.2016

- третьої особи: не з'явилися

- ДВС: Бурлак Р.В., дов. № 773/20.3-03 від 29.12.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11216/15 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Наше місто", нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 10 249,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Відрадний, 52, в рахунок погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" за кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 року в розмірі 28 771 639,25 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 11 625 000 грн; прострочена заборгованість по процентам 13 379 513,10 грн; заборгованість по пені 3 726 390,15 грн, штраф 15 000 грн, судові витрати 25 736 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки, не нижчою за 90 відсотків його вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Наше місто" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 73 080 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2016, рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/11216/15 змінено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Наше місто", а саме на нерухоме майно цілісний майновий комплекс загальною площею 10 249,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Відрадний, 52, в рахунок погашення заборгованості відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" за кредитним договором № 90/2006 від 01.09.2006 в розмірі 28 771 639,25 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 11 625 000 грн, прострочена заборгованість по процентам 13 379 513,10 грн; заборгованість по пені 3 726 390,15 грн, штраф 15 000 грн, судові витрати 25 736 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації предмета іпотеки в сумі 28 722 287 грн. Стягнуто з ТОВ "Будівельна компанія "Наше місто" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 73 080 грн. В решті позову відмовлено.

26.02.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у справі № 910/11516/15 видано накази.

11.05.2016 до Господарського суду міста Києва звернувся боржник -ТОВ "Будівельна компанія "Наше місто" із скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку ст. 121-1 ГПК України, в якій просить суд визнати недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 08.04.2016 ВП № 50534583 про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від фактичної суми за рахунок коштів, одержаних від реалізації іпотечного майна, але не більше 10% від суми заборгованості за виконавчим документом у розмірі 2 877 163,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/11216/15 (суддя Чинчин О.В.) скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Наше місто" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України по справі № 910/11216/15 відхилено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/11216/15 (у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів Яковлєва М.Л., Чорної Л.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/11216/15 скасовано, визнано незаконною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 08.04.2016 ВП № 50534583 про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від фактичної суми за рахунок коштів, одержаних від реалізації іпотечного майна, але не більше 10% від суми заборгованості за виконавчим документом у розмірі 2 877 163,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційного господарського суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/12171/16 та відмовити в задоволенні скарги ТОВ "БК "Наше місто" на дії відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, вважає її доводи необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.

Позивач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.03.2016 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50534583 по виконанню наказу № 910/11216/15 виданого Господарським судом м. Києва від 26.02.2016 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ "БК "Наше місто", а саме на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 10 249,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Відрадний, 52, в рахунок погашення заборгованості ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" за кредитним договором № 90/2006 від 01.09.2006 в розмірі 28 771 639,25 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 11 625 000 грн, прострочена заборгованість по процентам 13 379 513,10 грн; заборгованість по пені 3 726 390,15 грн, штраф 15 000 грн, судові витрати 25 736 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації предмета іпотеки в сумі 28 722 287 грн. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду у термін до 24.03.2016 включно.

Вказана постанова надіслана на адресу боржника 21.03.2016, проте повернута на адресу ВДВС за закінченням встановленого строку зберігання.

Листом № 5733-0-32-16/20-1/9 від 29.03.2016 вказана постанова повторно надіслана на адресу боржника за місцезнаходженням спірного майна та була отримана уповноваженим представником ТОВ "БК "Наше місто" 01.04.2016.

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. від 08.04.2016 стягнуто з боржника - ТОВ "БК "Наше місто" виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми за рахунок одержаних від реалізації іпотечного майна, але не більше 10% заборгованості за виконавчим документом у розмірі 2 877 163,92 грн.

Листом від 08.04.2016 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надіслав на адресу боржника постанову про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016.

Відхиляючи скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Наше місто" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд першої інстанції виходив з того, що сума виконавчого збору розраховується з вартості предмета іпотеки, на який судом звернуто примусове стягнення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що боржником самостійно не могло бути виконано добровільно рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Згідно із положеннями вказаної статті, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 8 ст. 54 цього Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Наказами Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" та від 22.12.2015 №2710/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" також визначено, що вказане майно підлягає продажу на торгах, які організовуються органами державної виконавчої служби.

Початком примусового виконання рішень, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», є наступний день після закінчення відповідних строків, встановлених ч. 2 ст. 25 цього Закону, якщо коли у ці строки боржником не надано документального підтвердження повного виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що боржник не міг самостійно виконати рішення суду у встановлений спосіб, оскільки в силу вимог наведених вище положень законодавства реалізація предмета іпотеки має здійснюватися шляхом продажу на прилюдних торгах лише у межах процедури виконавчого провадження, та відповідно, законодавство не наділяє відповідача правом на проведення таких торгів чи на самостійний продаж майна, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення скарги ТОВ "БК "Наше місто" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання незаконною постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від фактично стягнутої суми за рахунок коштів, одержаних від реалізації іпотечного майна, але не більше 10% від суми заборгованості за виконавчим документом у розмірі 2 877 163,92 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 11113 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/11216/15.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 910/11216/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова