ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 922/2042/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі № 922/2042/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" до комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради про визнання недійсним правочину,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ТОВ "Інститут Харківпроект" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради про визнання недійсним додаткової угоди №1 від 25.06.2013 року до договору №16187 від 11.12.2008 року посилаючись на те, що вищевказана додаткова угода суперечить вимогам статті 203 ЦК України, статті 20 Бюджетного кодексу України, законодавству з питань виконання державних та місцевих цільових програм, та є такою що не була спрямована на реальне настання правових наслідків обумовлених нею.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2016 року (суддя Калантай М.В.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2008 року між КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст", як замовником, та ТОВ "Інститут Харківпроект", як генеральним проектувальником, було укладено договір №16187 на роботи з авторського нагляду під час реконструкції об'єкту архітектури - улаштування покриття трибун стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 (2-й етап будівництва), за умовами якого генеральний проектувальник зобов'язався здійснювати авторський нагляд під час реконструкції об'єкту архітектури - улаштування покриття трибун стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.

Пунктом 3.3.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити вартість виконаних генеральним проектувальником робіт за цим договором у порядку та в обсягах, передбачених розділом 4 цього договору.

Відповідно до пункту 9.4 договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

29.12.2008 року сторони підписали акт №12100-08 про приймання-передачу робіт за договором №16187 від 11.12.2008 року на загальну суму 91910 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2011 року у справі № 5023/9210/11 стягнуто з КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" на користь ТОВ "Інститут Харківпроект" заборгованість в сумі 91 910 грн. за виконані роботи на підставі договору підряду від 11.12.2008 року № 16187.

25.06.2013 року між КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст", як замовником, Обласним комунальним підприємством "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради, як замовником-2, та позивачем, як генеральним проектувальником, до договору від 11.12.2008 року було укладено додаткову угоду №1, за умовами якої сторони, за взаємною згодою, домовились замінити одну із сторін договору, а саме: передати замовнику-2 права та обов'язки замовника за договором від 11.12.2008 року в частині розрахунків за виконані роботи.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди №1 від 25.06.2013 року визнано зобов'язання замовника перед генеральним проектувальником за договором №16187 від 11.12.2008 року в частині розрахунків за виконані роботи, що не виконані на дату укладання цієї додаткової угоди, такими, що мають бути виконані замовником-2 на користь генерального проектувальника.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 25.06.2013 року ця угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання замовником-2 своїх зобов'язань за договором №16187 від 11.12.2008 року в частині розрахунків за виконані роботи та/або припинення зобов'язань на умовах, передбачених договором або діючим законодавством України.

За змістом спірної додаткової угоди, сторони при її укладанні керувалися рішенням Харківської обласної ради від 20.06.2013 року №760-VI "Про реорганізацію Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (код ЄДРПОУ 24477221) шляхом виділення Відокремленого структурного підрозділу з забезпечення взаєморозрахунків із доходів та видатків Комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (код ЄДРПОУ 38773743) та приєднання його до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 34013688).

Вважаючи, що додаткова угода №1 від 25.06.2013 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України та законодавства з питань виконання державних та місцевих цільових програм, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати її недійсною.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги особи, яка є стороною договору підряду, про визнання недійсною додаткової угоди до нього у зв'язку з суперечністю вимогам законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з недоведеності обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Умовами чинності правочину є дотримання в момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 ЦК України.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем не наведено порушення його прав або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту, за заявленими вимогами, та не доведено обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав за заявленими вимогами для визнання спірної додаткової угоди до договору недійсною, й обґрунтовано відмовили в позові за недоведеністю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко