ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 915/422/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Стратієнко Л.В., Карабаня В.Я.розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Шік-Транс" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016у справі№915/422/16 господарського суду Миколаївської областіза позовомПриватного підприємства "Шік-Транс" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" ОСОБА_5 провідшкодування збитків за участю представників сторін

позивача: Лущак В.Ю.,

відповідача 1: ОСОБА_7,

відповідача 2: Пилипець А.Ю.,

третьої особи: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Шік-Транс" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 про стягнення 347 000 грн. відшкодування різниці між фактичною вартістю заподіяної шкоди і сплаченими страховим відшкодуванням.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.07.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 39096 грн. та 585,96 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 та рішення місцевого господарського суду від 21.07.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 03.04.2013р. на 692 км+300м автодороги Київ-Чоп транспортний засіб "RENAULT Premium", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною харчовою "Fauvet S-3T-341", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_5, здійснив зіткнення з автобусом БАЗ А 079.23, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 (власник автобусу ПП "Шік-Транс"), тобто мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП).

Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 04.07.2013р. у справі №453/875/13-к (провадження № І-кп/453/62/13) ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання - 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 01.11.2013р. (провадження №11-кп/783/169/13) вирок Сколівського районного суду Львівської області від 04.07.2013р. у справі №453/875/13-к залишено без змін.

Відповідно до страхових полісів № АЕ/1950308 та № АЕ/1950041 від 12.12.2012 про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (термін дії полісів з 13.12.2012 по 12.12.2013), ОСОБА_5 застрахував сідловий тягач "RENAULT Premium", реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричіп-цистерну харчову "Fauvet S-3T-341", реєстраційний номер НОМЕР_5 у ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА", ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн.

Згідно з висновком від 24.05.2013 №1191 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки отриманих внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди пошкоджень застрахованого автобусу ПП "Шік-Транс" визначено матеріальні збитки в сумі 89096 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля "RENAULT Premium" (р.н. НОМЕР_1) із цистерною "Fauvet S-3T-341" (р.н. НОМЕР_2) була застрахована акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" згідно з полісами страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів, 26.05.2014 на замовлення страхової компанії "Уніка" оцінювачем ОСОБА_10 складено звіт про оцінку вартості майнової шкоди розмір якої складає 124 874 грн.

Судами також встановлено, що 15.07.2014 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" на рахунок ПП "Шік-Транс" перераховане страхове відшкодування у розмірі 50000 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач посилався на те, що в пункті 1.6 висновку від 24.05.2013 № 1191 зазначено, що автобус БАЗ А079.23 відновити економічно не доцільно, тому на його замовлення був зроблений звіт про оцінку автобуса БАЗ А079.23 № 30 від 31.03.2016, відповідно до якого вартість аналогічного автобуса складає 451 210 грн., але позивач знайшов серед існуючих на ринку пропозицій автобус вартістю 397000 грн., тому просив суд стягнути на його користь 347 000 грн. різниці між фактичною вартістю заподіяної шкоди (397000грн.) і сплаченими страховим відшкодуванням (50 000 грн).

Задовольняючи частково позовні вимоги на суму 39096 грн., яка є різницею між загальною сумою шкоди (вартість транспортного засобу на момент ушкодження) та сумою яка підлягає відшкодуванню за полісом, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, керувався положеннями ст.ст.1166,1187, 1172 Цивільного кодексу України, вказав на те, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулася 03.04.2013, з вини ОСОБА_5, котрий працював водієм підприємця ОСОБА_4, автобус, власником якого є ПП "Шік-Транс", отримав пошкодження, а позивачу заподіяно шкоду, яка згідно висновку від 24.05.2013 № 1191 експертного авто товарознавчого дослідження по кримінальному провадженню № 12012150010000359, станом саме на момент ДТП 03.04.2013 становить 89 096 грн., тому враховуючи виплату відповідачем-2 страхового відшкодування на користь позивача в сумі 50 000 грн., дійшов висновку про стягнення на користь позивача суму 39096 грн., яка є різницею між загальною сумою шкоди (вартість транспортного засобу на момент ушкодження) та сумою яка підлягає відшкодуванню за полісом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій виходячи з наступного.

За положеннями статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП працював у ФО-П ОСОБА_4 водієм та на час скоєння ДТП - 03.04.2013 року знаходився під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а власником транспортного засобу "RENAULT Premium", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною харчовою "Fauvet S-3T-341" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є підприємець ОСОБА_4

Судами вірно встановлено, що шкідливий результат, який зазнав позивач, виник не із договірних взаємовідносин між сторонами по справі, а є позадоговірною шкодою,тобто, у даному випадку мають місце правовідносини, котрі виникли з делікту.

Позов про стягнення шкоди покладає на позивача обов'язок доведення, у розумінні ст.1166 Цивільного Кодексу України, наявності складу правопорушення, яке містить певні елементи, зокрема: наявність шкоди, її розмір; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

Щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто, коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173,1174,1187 ЦК України). При цьому склад цивільного правопорушення має бути доведений.

Як вже зазначалося вище, вироком Сколівського районного суду Львівської області від 04.07.2013 р. у справі №453/875/13-к (провадження № І-кп/453/62/13) ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження і призначено покарання - 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 01.11.2013р. (провадження №11-кп/783/169/13) вирок Сколівського районного суду Львівської області від 04.07.2013р. у справі №453/875/13-к залишено без змін.

Судами було встановлено, що внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди, автобус БАЗ А 079.23, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, отримав пошкодження, а ПП "Шік-Транс" , в свою чергу як власнику автобуса, заподіяно шкоду у розмірі 89 096 грн. Розмір вказаної шкоди підтверджується висновком від 24.05.2013 № 1191 експертного авто товарознавчого дослідження по кримінальному провадженню № 12012150010000359, станом саме на момент ДТП 03.04.2013

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки " роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент ушкодження.

Згідно ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим судами встановлено та не заперечувалось сторонами, що 15.07.2014 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" на рахунок ПП "Шік-Транс" перераховане страхове відшкодування у розмірі 50000 грн.

За таких обставин, оскільки сума збитків завдана майну позивача є більшою ніж розмір страхового відшкодування, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що відповідач-1 має сплатити різницю між загальною сумою шкоди (вартість транспортного засобу на момент ушкодження) та сумою яка підлягає відшкодуванню за полісом, що складає 39096 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли до правомірного висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Шік-Транс" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 915/422/16 без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді:Л. Стратієнко В. Карабань