ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 911/821/15 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Селіваненка В.П., Студенця В.І., за участі представників сторін О. Грищенка (дов. від 14.07.16), В. Звягінцева (дов. від 09.08.16), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2015 року у справі № 911/821/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" до товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про", приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" про стягнення,

УСТАНОВИВ: У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" і приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" про стягнення солідарно 49 907 грн 26 коп. пені, 9 212 грн 66 коп. річних, 16 903 грн 82 коп. інфляційних втрат з підстав неналежного виконання умов договору від 28 березня 2008 року № 01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу та 4 000 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29 квітня 2015 року у позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2015 року (судді А. Мальченко, Г. Жук, В. Суховий) рішення скасовано та позов задоволено.

Приватне підприємство сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" просить постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 512 518 555 Цивільного кодексу України, статті 15 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 28 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" (покупець) було укладено договір № 01-14-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі - договір купівлі-продажу).

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу сторони визначили, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується формула S=(А1/А2) х В, де: S - ціна на момент проплати; В - ціна на момент підписання; А1 - курс (Національного банку України) долара США до гривні на день перерахування грошей; А2 - курс Національного банку України долара США до гривні на день підписання договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу товару товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" поставило товар на загальну суму 436 182 грн 18 коп., проте його ціну приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" сплатило частково і борг дорівнює 304 430 грн 86 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19 березня 2009 року у справі № 4/234, яке набрало законної сили, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" про стягнення 352 388 грн 82 коп. задоволено в частині стягнення 159 340 грн 86 коп. основного боргу, 4 897 грн 34 пені за період з 16 листопада 2008 року до 10 грудня 2008 року, 612 грн 54 коп річних за період з 15 листопада 2008 року до 10 грудня 2008 року, 4 566 грн 47 коп інфляційних втрат за період з 16 листопада 2008 року до 10 грудня 2008 року та, 18 537 грн 75 коп. штрафу.

Видано судовий наказ від 30 березня 2009 року, на підставі якого Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було порушено виконавче провадження ВП № 14086976 та провадження по якому закінчено на підставі постанови державного виконавця від 26 серпня 2010 року з підстав повної сплати боржником суми боргу.

28 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вісава" (новий кредитор) було укладено угоду № 50-01/ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - угода від 28 січня 2011 року), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" (боржник) виконання зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу.

Додатковою угодою від 25 лютого 2011 року № 1 сторони внесли зміни та доповнення до угоди від 28 січня 2011 року, а саме пункти 1.2. і 2.1 викладено в новій редакції: новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, річних, інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором (пункт 1.2); вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою 250 000 грн (пункт 2.1).

Згідно з пунктом 2.3. угоди від 28 січня 2011 року сторони нарахували: пеню за період з 11 грудня 2008 року до 1 квітня 2011 року в сумі 25 123 грн 38 коп, річних за період з 11 грудня 2008 року до 1 квітня 2010 року в сумі 3 188 грн 56 коп., інфляційні втрати за період з січня 2009 року по березень 2010 року в сумі 12 739 грн 38 коп., курсову різницю (гривня до долару США), згідно дат здійснення оплат, у сумі 159 469 грн 96 коп. Угода набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (пункт 6.1 угоди).

Первісний кредитор передав новому кредиторові пакет документів на підтвердження права вимоги до боржника і листом від 31 січня 2011 року первісний кредитор (товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро") повідомив боржника про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги.

На підставі угоди 28 січня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вісава" звернулось з позовом до Господарського суду Луганської області про стягнення з приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" курсової різниці в сумі 159 469 грн 96 коп., 25 123 грн 38 коп. пені, 3 188 грн 56 коп. річних, 12 739 грн 38 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 11 грудня 2008 року до 1 квітня 2010 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 13 грудня 2011 року у справі № 8/141/2011 позов задоволено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року вказане рішення скасовано в частині стягнення 13 184 грн 36 коп. пені; у решті рішення залишено без змін. При цьому постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 грудня 2011 року у справі № 8/141/2011 установлено, що приватним підприємством сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" сплачено основний борг 2 квітня 2010 року, що підтверджено листом державного виконавця від 13 квітня 2010 року за вих. №8-499.

Постановою Вищого господарського суду від 29 лютого 2012 року зазначені рішення та постанова господарських судів у справі № 8/141/2011 скасовані в частині стягнення з приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" 12 739 грн 38 коп. інфляційних нарахувань і в цій частині в позові відмовлено.

У подальшому між товариством з обмеженою відповідальністю "Вісава" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" (новий кредитор) було укладено угоду від 2 липня 2012 року № МВК-2/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (надалі - угода від 2 липня 2012 року), якою погоджено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання приватним підприємством сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця), пені, штрафу, річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу та угоди від 28 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару. На виконання умов даної угоди товариством з обмеженою відповідальністю "Вісава" було передано новому кредитору перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання приватним підприємством сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3 цієї угоди первісний кредитор повідомив боржника про зміну кредитора у зобов'язанні.

7 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" (поручитеть) було укладено договір поруки № 07-04-2014-2 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання грошового зобов'язання обов'язку приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" щодо виконання грошового зобов'язання - сплати пені, річних, інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки під основним договором сторони розуміють угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 2 липня 2012 року, укладену згідно договору купівлі-продажу. Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми пені, річних та інфляційних втрат у сумі 100 000 грн. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (пункт 6.1. договору поруки).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" із вимогою від 2 червня 2014 № 02-2/14 про виконання в триденний строк із моменту отримання даної вимоги взяті на себе зобов'язання за договором поруки. Листом від 12 червня 2014 року № 75 товариство з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" повідомило про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, що й спричинило спір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з відсутності зобов'язання приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" згідно договору купівлі-продажу в зв'язку з їх припиненням виконанням, проведеним належним чином товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" і угода 28 січня 2011 року не породжує для приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" будь-яких обов'язків.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що зобов'язання приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" згідно договору купівлі-продажу в частині оплати вартості товару були виконані боржником з порушенням строку.

Дослідивши умови угоди 28 січня 2011 року, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента-Агро" набуло право вимоги щодо стягнення сум згідно умов договору купівлі-продажу за періоди, які не були обчислені позовними вимогами, розглянутими Господарським судом Луганської області у справах № 4/234 та № 8/141/2011. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку господарського про те, що угода від 28 січня 2011 року не породжує для боржника обов'язків, а також про правомірність укладення угоди від 2 липня 2012 року, на підставі якої позов було подано саме товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега".

Як на підставу позову, позивач посилається на несвоєчасну оплату боржником 15 відсотків від вартості товару.

Відповідно до пункту 5.3 договору купівлі-продажу покупець мав сплатити 15 відсотків від вартості товару в строк до 31 березня 2008 року, а 15 відсотків від вартості препарату Раксил Ультра - до 20 липня 2008 року.

Господарськими судами не був встановлений початок перебігу строку порушення боржником зобов'язання в цій частині для обчислення строків та встановлення термінів, з настанням яких позивач пов'язує стягнення грошових сум.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені та річних за період з 1 квітня 2008 року по 6 березня 2012 року, а також інфляційних втрат за період серпень 2010 року - лютий 2012 року.

Водночас товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна виробнича компанія "Омега" набуло право вимоги до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" в обсязі прав, набутих товариством з обмеженою відповідальністю "Вісава" на умовах угоди від 28 січня 2011 року, відповідно до якої боржник зобов'язаний сплати сум пені, річних та інфляційних втрат лише з 11 грудня 2008 року (пункт 2.3. договору).

Також господарським судом не встановлено, чи були враховані при обчисленні розміру боргу, з урахуванням якого стягується пеня, три відсотки річних та інфляційні втрати, донарахування курсової різниці, сума яких була предметом спору у справі № 8/141/2011 Господарського суду Луганської області, та правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у постанові від 29 лютого 2012 року в даній справі.

За змістом частини другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Усупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим рішення та постанова, що оспорюються, підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 29 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2015 року у справі № 911/821/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. П. Селіваненко Суддя В. І. Студенець