ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 911/3407/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників: від позивача від відповідача 1Карпенко О.В., Коваля А.В.,від третьої особиЛіщук І.О.,та прокурора Генеральної прокуратури Красножон О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Київської областіна рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 рокуу справі№ 911/3407/15 Господарського суду Київської областіза позовомЗаступника прокурора Київської областідо1. Малого приватного підприємства "Анков", 2. Відділу освіти Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Новосілківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Києво - Святошинської державної адміністрації Київської областіпровизнання договору недійсним та зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Прокурор Києво-Святошинського району Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави, у якому просив визнати недійсним договір оренди № 20 від 16.07.2006 року, укладений між Малим приватним підприємством "Анков" (далі - МПП "Анков", відповідач 1) та Відділом освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Відділ освіти, відповідач 2), посилаючись на те, що цей договір оренди суперечить інтересам держави та порушує гарантоване право дітей на освіту, оскільки відповідно до його умов приміщення закладу освіти передано для "розміщення складу продуктів харчування", а відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01 (надалі - Державні санітарні правила), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, здача в оренду приміщень загальноосвітніх навчальних закладів з метою використання, яка не пов'язана з навчально-виховним процесом, заборонена. Прокурор також вказує, що відповідно до п. "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" спірне приміщення не може бути об'єктом оренди. Крім того, прокурор просив зобов'язати відповідача 1 звільнити та повернути Новосілківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Новосілківська загальноосвітня школа, третя особа) передане в оренду нерухоме майно.

У позовній заяві та у поясненнях від 13.06.2016 року прокурор вказує, що про обставини, які стали підставою звернення до суду, дізнався лише у липні 2015 з інформації Відділу освіти. Оскільки у Міністерства освіти і науки України (центрального орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти) відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор подає позов як позивач.

Заперечуючи проти позову, відповідачі та третя особа посилались на те, що зазначений договір відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам учнів та школи, не суперечить інтересам держави чи суспільства, оскільки

- організація харчування є невід'ємною складовою навчально-виховного процесу закладів освіти;

- об'єкт оренди не є приміщенням Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, а перебуває на її балансі, не використовувалось школою та не планується для використання у майбутньому;

- на момент здачі в оренду приміщення було частково зруйновано та потребувало капітального ремонту, було відремонтовано відповідачем 1, у результаті чого стало безпечним для школярів;

- передача приміщення в оренду відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності".

При новому розгляді відповідач 1 додатково пояснив, що:

- у цій справі відсутні підстави для підтвердження судом представництва прокуратури;

- передане в оренду приміщення належить до комунальної власності, що виключає застосування ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

- використання орендного приміщення для забезпечення харчування школярів не суперечить санітарним нормам, що підтверджується актом перевірки вимог санітарного законодавства від 21.10.2015 року;

- 13.05.2016 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до спірного договору, в якому визначили, що "майно передається в оренду для розміщення складу продуктів харчування, що постачається орендарем з метою організації харчування учнів Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та дітей дошкільних закладів Києво-Святошинського району Київської області".

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.07.2016 року у справі № 911/3407/15 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Алданової С.О., суддів: Дикунської С.Я., Ткаченка Б.А.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, прокурор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами ч. 5 ст. 18, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил, п. 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах (надалі - Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року N 563, ст.ст. 4, 43, 12, 33-35, 43, 83-85, 103-104 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відповідач 1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 16.07.2006 року між відповідачами був укладений договір оренди № 20, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування нерухоме майно - нежиле приміщення, площею 142,87 м2, розміщене за адресою с. Новосілки, вул. Нова, 1, що знаходиться на балансі Новосілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, з метою розміщення складу продуктів харчування.

Відповідно до договору субпідряду на поставку продуктів харчування №46/1-12 від 17.08.2015 року, укладеним між МПП "Анков" та Києво-Святошинським районним комунальним підприємством "Шкільні їдальні", підтверджується факт постачання МПП "Анков" продуктів харчування та напоїв до Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Актом перевірки дотримання вимог санітарного законодавства від 21.10.2015 року, що було складено представником санітарно-гігієнічного відділу Києво-Святошинського районного управління Головного управління Держсанепідслужби Київської області за результатами перевірки орендованого МПП "Анков" приміщення (копія долучена до матеріалів справи), не встановлено жодного порушення санітарних правил і норм.

Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши умови договору, дійшли висновку, що підстав для визнання його недійсним немає, оскільки його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, на які посилається прокурор, а також інтересам держави і суспільства.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Державними санітарними правилами встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2).

Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом (система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо)), не дозволяється (п. 3.19).

Згідно з пп. пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України N 796 від 27.08.2010 року "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" дозволяється надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному заклад.

Згідно з Методичними рекомендаціями з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 року N 146, комори для зберігання продуктів відносяться до допоміжних приміщень будинків навчальних закладів.

Відповідно до п. 2.9, 2.20 ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 N 117, на ділянках навчального закладу слід передбачати такі функціональні зони: навчальну, навчально-виробничу, навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, відпочинку, господарську, житлову (при наявності гуртожитків). В господарській зоні необхідно розміщувати ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, інженерні споруди, навіси, які слід об'єднувати в єдиний блок, а також сміттєзбірники (із підведенням водопроводу та влаштуванням каналізації) або заасфальтовані (бетонні) майданчики для збирання сміття в контейнери на відстані від будинків навчальних закладів не менше ніж 25 м. В господарській зоні загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ допускається розмішувати овочесховище, площа якого встановлюється завданням на проектування.

Згідно з п. 2.12 Державних санітарно-гігієнічних правил та норм "Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх і навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу" (ДСанПін 5.5.2.008-98). господарська зона повинна мати окремий в'їзд і розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень їдальні. В цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, навіси, сміттєзбірники. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше 25 м від вікон і входу в їдальню на бетонованому майданчику під навісом.

Отже, системне тлумачення наведених вище нормативно-правових актів свідчить, що в господарській зоні загальноосвітніх шкіл допускається розміщення складів (комори для зберігання продуктів), і приміщення, які використовуються як склади, можуть бути об'єктом оренди, якщо вони:

1) тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності самими навчальними закладами;

2) використовуються з метою, що пов'язана з навчально-виховним процесом, який охоплює не лише організацію навчання та виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах, але й забезпечення необхідних умов функціонування навчальних закладів, в тому числі організація медичного обслуговування у системі освіти, організація обов'язкового харчування в навчальних закладах (ст. 25 Закону України "Про освіту", ч. 3 ст. 21, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про загальну середню освіту" безпосередньо зобов'язують засновників (власників), керівників навчальних закладів забезпечити харчування учнів);

3) використовуються у спосіб, який не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному заклад.

Передаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 11.05.2016 року, погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19. Державних санітарних правил, оскільки здача в оренду приміщення з метою розміщення складу продуктів харчування (без конкретизації, що продукти харчування, які зберігаються на складі, використовуються для організації харчування дітей навчального закладу), дійсно не можна вважати таким, що пов'язано з навчально-виховним процесом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 13.05.2016 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до спірного договору, в якому визначили, що "майно передається в оренду для розміщення складу продуктів харчування, що постачається орендарем з метою організації харчування учнів Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та дітей дошкільних закладів Києво-Святошинського району Київської області", тобто, сторони уточнили цільове призначення об'єкту оренди з метою приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на те, що суди встановили, що спірне приміщення тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності закладом освіти, і орендарем використовується з метою організації харчування в навчальних закладах, що є невід'ємною складовою навчально-виховного процесу закладів освіти, що не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному заклад, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів, що підстав для визнання договору недійсним немає. Відтак, доводи прокурора про порушення та неправильне застосування судами норм ч. 5 ст. 18, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил, п. 1.2 Положення судом касаційної інстанції відхиляються.

Твердження прокурора про порушення судами положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. "б" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" Вищий господарський суд України також відхиляє, оскільки цими нормами встановлено заборону передавати в оренду об'єкти освіти, які належать до державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації. Спірне приміщення закріплене за навчальним закладом, що заснований на комунальній власності. Відтак, заборона на передачу в оренду, встановлена у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на це приміщення не розповсюджується. Наявність у навчального закладу статусу державного відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" (навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу) не змінює правову форму права власності майна закладу з комунальної на державну.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 911/3407/15 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.