ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 917/658/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД" (відповідач у справі, найменування якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД", у зв'язку із скасуванням реєстраційних дій із зміни найменування з товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД" на товариство з обмеженою відповідальністю "Кідфудзпродакшн", далі - ТОВ "МАРІНТІС ЛТД"), м. Дніпропетровськ,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016

зі справи № 917/658/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" (далі - ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"), м. Хорол,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кідфудзпродакшн" (далі - ТОВ "Кідфудзпродакшн"), м. Харків,

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" - Кутовий В.В. предст. (дов. від 02.06.2016)

ТОВ "МАРІНТІС ЛТД" - Сухенко М.В. предст. (дов. від 17.05.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Кідфудзпродакшн" (найменування якого змінено на ТОВ "МАРІНТІС ЛТД", у зв'язку із скасуванням реєстраційних дій із зміни найменування з ТОВ "МАРІНТІС ЛТД" на ТОВ "Кідфудзпродакшн") про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.04.2016 у справі № 917/658/16 (суддя Сірош Д.М.) позовну заяву з доданими до неї документами повернуто ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" без розгляду на підставі приписів пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 (судді Камишева Л.М. -головуючий, Гетьман Р.А., Пелипенко Н.М.) ухвалу місцевого господарського суду у справі № 917/658/16 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Полтавської області.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "МАРІНТІС ЛТД" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм процесуального права.

17.08.2016 судом одержано заяву за підписом генерального директора ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" Тараторіна О.Г. про відкликання касаційної скарги ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у справі № 917/658/16.

Суд залишає дану заяву без розгляду, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутня касаційна скарга ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" та відсутні докази на підтвердження звернення ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" з касаційною скаргою на судові акти у справі № 917/658/16.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які, зокрема підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У відповідності до підпунктів 2.20, 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції станом на 16.12.2015) чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України; платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

У відповідності до внесений змін від 14.07.2016 підпункт 2.21 пункту 2 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ доповнено реченням наступного змісту: "Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору".

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд, встановивши, що: платіжне доручення від 25.03.2016 №1 (про сплату 242 528,00 грн. судового збору), яке було додано ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" до позовної заяви про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відповідає вимогам чинного законодавства; у графі "призначення платежу" зазначено, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, і таке платіжне доручення відповідає зразку, який міститься на офіційному сайті господарського суду Полтавської області, - правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що у апеляційного господарського суду не було підстав для прийняття до розгляду апеляційної скарги за підписом представника Кутового В.В., який діяв згідно довіреності від 06.11.2015, виданої за підписом Тараторіна О.Г. як генерального директора (який, у свою чергу, станом на 12.05.2016 не був генеральним директором ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів"), Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки, зважаючи на строк дії довіреності до 06.11.2016, (яка додана до апеляційної скарги, арк. справи 37) та відсутність доказів скасування відповідної довіреності, у апеляційного господарського суду не було правових підстав для відмови ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" у доступі до суду.

Визначені законом підстави для скасування або зміни постанови апеляційного господарського суду - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 зі справи № 917/658/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІНТІС ЛТД" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко