ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 910/843/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В.- головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватної фірми "Ярослава", м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.03.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016

за скаргою приватної фірми "Ярослава", м. Київ,

на дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві)

зі справи № 910/843/13

за первісним позовом приватної фірми "Ярослава", м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ,

про стягнення 769 268,51грн.

за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство), м. Київ,

до приватної фірми "Ярослава" (далі - Фірма), м. Київ,

про стягнення 180 000, 00грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

Фірми - Шатохіна О.І. директор

Товариства - Шатун С.С. предст. (дов. від 01.07.2016)

ВДВС - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 691 626,97 грн. заборгованості.

Товариство звернулося із зустрічним позовом до Фірми про стягнення з Фірми 180 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 у справі № 910/843/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю.

04.06.2013 господарським судом міста Києва на виконання рішення у справі № 910/843/13 видано наказ про стягнення з Фірми на користь Товариства 180 000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 3600,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Строк для пред'явлення наказу до виконання - до 28.05.2014.

25.01.2016 Фірма звернулася до господарського суду міста Києва зі скаргою від 21.01.2016 № 14 на дії ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу у справі № 910/843/13. У скарзі Фірма просила суд визнати незаконними дії виконавчої служби щодо виконання наказу у справі № 910/843/13 на підставі того, що виконавча служба перевищила свої повноваження у прийнятті до виконання наказу суду від 04.06.2013, строк пред'явлення якого до виконання сплинув, а саме винесла незаконну постанову про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів на рахунку Фірми.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2016 зі справи № 910/843/13 (суддя Мельник В.І.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 (судді Власов Ю.Л. - головуючий, Корсакова Г.В., Федорчук Р.В.) скаргу Фірми залишено без задоволення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фірма просить судові акти попередніх інстанцій скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення скарги. Касаційну скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасники судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

26.08.2016 судом одержано додаткові письмові пояснення від Фірми до касаційної скарги.

Крім того, 26.08.2016 судом одержано клопотання від скаржника про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з перебуванням директора Фірми, яка обізнана з матеріалами справи та фактичними обставинами справи, у відпустці та проходженням курсу лікування.

У судовому засіданні 30.08.2016 клопотання судом не задоволено, з огляду на те, що директор Фірми Шатохіна О.І. присутня у судовому засіданні 30.08.2016.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2014 (згідно зі штампом ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві на примірнику заяви Товариства) Товариство звернулося до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві із заявою № 560 про примусове виконання рішення у справі № 910/843/13 та відкриття виконавчого провадження, до якої було додано наказ від 04.06.2013.

30.05.2014 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом суду у справі № 910/843/13; позивачу надано строк для добровільного виконання рішення суду - до 06.06.2014.

18.09.2014 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

23.12.2014 згідно з постановою ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, у зв'язку з неможливістю знайти майно, на яке можливо звернути стягнення, виконавчий документ повернуто стягувачу.

30.03.2015 (згідно зі штампом ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві на примірнику заяви Товариства) Товариство повторно пред'явило наказ у справі № 910/843/13 до виконання.

02.04.2015 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; боржнику надано строк для добровільного виконання рішення - до семи днів з моменту винесення постанови.

21.08.2015 ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з приписами частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У відповідності до частин першої, другої статті 22 зазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як унормовано у статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до частини другої статті 30 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Місцевий та апеляційний господарські суди встановивши, що наказ у справі № 910/843/13 було пред'явлено Товариством до виконання у визначений законодавством строк (27.05.2014), дійшли заснованого на законі висновку про правомірність дій ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та вчиненні виконавчих дій. Крім того, беручи до уваги те, що виконавчий документ було повернуто стягувачу, у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду у справі № 910/843/13, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про переривання строку пред'явлення виконавчого документа у справі до виконання та наявність у стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання у новий строк, починаючи з 23.12.2014, до якого не зараховується час, що минув до переривання строку.

Твердження Фірми про неправомірність дій ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, у зв'язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження після закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є довільним тлумаченням скаржником норм Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з помилковим ототожненням: строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який (строк) встановлений для стягувача (стаття 22 Закону), строку для відкриття виконавчого провадження, який (строк) встановлений для державного виконавця (стаття 25 Закону) та строку здійснення виконавчого провадження, який (строк) встановлений для державного виконавця (стаття 30 Закону).

Таким чином, підстави для скасування або зміни законних та обґрунтованих судових актів попередніх інстанцій - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 зі справи № 910/843/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної фірми "Ярослава" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко