ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 904/2350/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Воліка І.М. (доповідача), Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" на ухвалувід 25.04.2016господарського суду Дніпропетровської області та на постановувід 07.06.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/2350/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДепартаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської радипростягнення 192 486 608,54 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 у справі № 904/2350/16 (суддя Воронько В.Д.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (колегія суддів: Кузнецова Л.І. - головуючий, судді - Прудніков В.В., Герасименко І.М.), клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про скасування забезпечення позову задоволено, скасовано забезпечення позову, вжите ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2016, на підставі якої було накладено арешт в межах ціни позову (192486608,54 грн.) на грошові кошти ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" на банківських рахунках, перелічених в цій ухвалі.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 скасувати, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального права, і зокрема, ст. ст. 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки не перевірено докази, якими підтверджено обставини щодо скасування заходів забезпечення позову, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до суду не надав.

17.08.2016 до суду касаційної інстанції поштою надійшла заява ТОВ "Підприємство "Маст-Буд", в якій представник позивача просить винести ухвалу про повернення касаційної скарги у зв'язку з її відкликанням на підставі пункту 7 частини 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Разом з тим, ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2016 касаційна скарга ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" прийнята до провадження та призначена до рогляду по суті; 16.08.2016 зазначена ухвала направлена сторонам, а тому враховуючи положення пункту 7 частини 1 ст. 1113 ГПК України заява ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" про відкликання касаційної скарги залишається без задоволення.

Учасники процесу, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, проте сторони своїм правом взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

Приймаючи рішення щодо задоволення клопатання ТОВ "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про скасування заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляйційної інстанції, виходив з того, що господарським судом розглядається спір між позивачем та відповідачем стосовно цього ж предмету та з цих же підстав (господарська справа № 904/7827/15), і по цій справі призначено судову експертизу для встановлення дійсної вартості виконаних робіт; крім того, відповідачем заявлено позов до Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради (як Замовника по Договору підряду на будівництво, який здійснює оплату виконаних робіт) про стягнення вартості виконаних робіт, який судом задоволений; також відповідачем не змінювались власники підприємства з метою приховування активів підприємства, не вчинялись дії щодо закриття арештованих рахунків, підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність у звичному режимі, про що свідчать відомості з веб-порталу з питань державних закупівель та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Заначені обставини, які не були враховані судом при накладенні арешту на банківські рахунки є підставою для скасування вжитих заходів до забезпечення позову, оскільки блокування рахунків зупинить надходження інвестицій, призведе підприємство до скрутного фінансового становища, що унеможливить виконання договірних зобов'язань, у тому числі і відносно позивача.

З огляду викладеного, суди попередніх інстанцій з урахуванням приписів ст. ст. 68, 86 ГПК України та конкретних обставин, дійшли правомірного висновку щодо наявності правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, що свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального права.

Посилання скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанції ст. ст. 66, 67 ГПК України не знайшли свого підтвердження при розгляді касаційної скарги та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних процесуальних норм, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 у справі № 904/2350/16 залишити без змін.

Головуючий, суддя І.М. Волік

Судді : А.М. Демидова

С.Р. Шевчук