ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року Справа № 911/2651/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець-Березівка"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)у справі№ 911/2651/16 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець-Березівка",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4прозвернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаПодоляк А.М.,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2016 повернуто без розгляду позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець-Березівка" повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 22.08.2016 у справі № 911/22651/16, справу направлено на розгляд до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема ст. ст. 58, 63 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскільки позивач порушив правила об'єднання вимог, то суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, а сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, за змістом вказаної норми позивачу надається право в одній позовній заяві об'єднати кілька вимог за умови, якщо вони пов'язані або підставою виникнення, або поданими доказами.

Повертаючи позовну заяву на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд за наслідками аналізу підстав позову виходив із того, що позов обгрунтовано невиконанням іпотекодавцем зобов'язань за двома різними договорами іпотеки, а кожен окремий договір та порушення його умов є окремими підставами позову, тобто предметом даного позову є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України.

Об'єднання у позові вимог, не пов'язаних підставою виникнення або поданими доказами, в силу вимог процесуального закону не допускається.

Як вбачається зі змісту повернутої судом позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", в ній одночасно заявлено дві вимоги, а саме: про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №PM-SME 008/256/2008 від 16.10.2007 та звернення стягнення на предмет іпотеки № PM-SME 008/105/2006 від 24.01.2008 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором. Вказані договори іпотеки укладалися в забезпечення виконання зобов'язань за одним кредитним договором - №CM-SME 008/105/2006 від 27.11.2006, з тим одним і тим же іпотекодавцем (відповідачем).

Разом з тим апеляційний суд взяв до уваги, що нерухоме майно, котре є предметом договору іпотеки від 16.10.2007, знаходиться на земельній ділянці, що є предметом договору іпотеки від 24.01.2008, а отже зазначені предмети іпотеки ще й є нерозривно пов'язаними між собою.

Таким чином підставою виникнення позовних вимог є порушення виконання зобов'язань за кредитним договором №CM-SME 008/105/2006 від 27.11.2006.

За таких обставин позивач правомірно об'єднав вимоги, які пов'язані між собою підставою виникнення - кредитним договором №CM-SME 008/105/2006 від 27.11.2006.

Як роз'яснено у п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Встановивши, що заявлені позовні вимоги пов'язані між собою підставою виникнення, зобов'язання обумовлені одним кредитним договором, в забезпечення виконання якого укладено договори іпотеки з тим же іпотекодавцем (відповідачем), предмети іпотеки є нерозривно пов'язаними між собою (нерухомість і земельна ділянка, на якій ця нерухомість розташована), суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про дотримання позивачем правил об'єднання вимог та безпідставність повернення даного позову без розгляду.

Посилання скаржника на порушення апеляційним судом норм ст. 99, 101 ГПК України у зв'язку з ненаданням належної оцінки тій обставині, що на сьогодні є спір, який розглядається між тими сторонами, про той же предмет з тих же підстав, колегією суддів відхиляються, оскільки, здійснюючи апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду, апеляційний суд досліджував правомірність повернення позовної заяви з визначеної місцевим судом підстави. Зазначені скаржником обставини не були підставами такого повернення. Разом з тим дослідження таких обставин та ухвалення в разі їх підтвердження відповідного процесуального рішення цілком можливе і після порушення провадження у справі.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного господарського суду про відсутність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливець-Березівка" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 911/2651/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич