ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 925/391/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі№ 925/391/14господарського суду Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост"доПриватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011"простягнення 482316,21грн

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача:Булава О.С. - директор Василенко С.І. (довіреність від 01.06.2016), Назаренко С.А. (довіреність від 21.06.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Грачова В.М) від 03.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорна Л.В., судді - Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.) від 17.08.2016, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" 482316,21грн боргу, 11348,35грн судових витрат.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Техносервіс 2011" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників відповідача, які підтримали викладені в касаційній скарзі доводи, заперечення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" 482316,21грн заборгованості за договором поставки №010111 від 01.01.2011.

Задовольняючи позовні вимоги суди правомірно виходили з такого.

01.01.2011 між ТОВ "Грін Фрост" (постачальник) та ЗАТ "Техносервіс", яке змінило назву на ПАТ "Техносервіс 2011", (покупець), було укладено договір поставки №010111, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості, якості та ціною, вказаною у рахунках-фактури, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та рахунків-фактури до нього (п.1.1. договору) (а.с.14, т.1).

Згідно п.2.1. договору постачальник зобов'язаний поставити покупцю товар згідно рахунків-фактури до даного договору та на умовах даного договору.

Згідно п.3.1. договору покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар по цінам, кількості та якості, указаним в рахунках-фактури до даного договору, та на умовах даного договору та рахунків-фактури до нього.

Згідно п.3.2. договору покупець зобов'язався при передачі товару передати представнику постачальника оригінал доручення на право отримання товару і розписатися у видатковій накладній (товарно-транспортній накладній) на товар, що постачається.

Загальна вартість даного договору розраховується та визначається згідно загальних сум вартості товару, що постачається постачальником покупцю на протязі дії даного договору (п.4.1. договору).

Згідно п.8.1. договору поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах даного договору та рахунків-фактур до нього.

Згідно п.8.2. договору передача товару здійснюється на умовах поставки: DDP України м. Київ чи/або інше місце за вказівкою.

Згідно п.8.3. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України та згідно умовам даного договору й рахунками-фактури до нього.

У Специфікації №1 до договору поставки вказано найменування товару, яке постачальник повинен поставити покупцю. Передача обладнання постачальником покупцю здійснюється на умовах поставки DDP України с. Мартусівка, Бориспільський район, Київська область (а.с.15, т.1).

На доказ виконання поставки позивачем подані видаткові накладні: №5/043 від 31.05.2011, №5/044 від 31.05.2011, №5/045 від 31.05.2011, №5/046 від 31.05.2011, №5/047 від 31.05.2011, №25 від 23.03.2011, №27 від 31.03.2013, №5/050 від 31.05.2011, №5/048 від 31.05.2011, №5/051 від 31.05.2011, №5/49 від 31.05.2011, №5/052 від 31.05.2011; рахунки на оплату №12 від 07.03.2011, №13 від 07.03.2011, №14 від 07.03.2011, №32 від 18.03.2011, №33 від 18.03.2011, №38 від 22.03.2011, №51 від 30.03.2011, №134 від 29.04.2011, №132 від 29.04.2011, №135 від 29.04.2011, №133 від 10.05.2011, №137 від 11.05.2011 (а.с.17-40, т.1).

Згідно вказаних видаткових накладних та виставлених рахунків на оплату позивачем поставлено відповідачу товар на суму 2193774,91грн.

Згідно витягу з виписок банку за період з 01.01.2011 по 05.03.2014 відповідач сплатив на користь позивача 1711458,70грн, з призначенням платежу: плата згідно договору №010111 від 01.01.2011 (а.с.41, т.1).

За статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи поставку товару та часткову оплату, заборгованість відповідача перед позивачем становить 482316,21грн.

Доказів погашення заборгованості на спірну суму матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В процесі розгляду справи судами призначалась судова почеркознавча експертиза, оскільки відповідач заперечує підписання договору поставки, Специфікації №1 та видаткової накладної №27 від 31.03.2011.

За результати проведення судової експертизи експертом було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_7 у договорі поставки №010111 від 01.01.2011 у графах "ОСОБА_7", "Голова правління (ОСОБА_7)", у специфікації №1 до договору поставки №010111 від 01.01.2011 у графі "ОСОБА_7.", у видатковій накладній №27 від 31.03.2011 ТОВ "Грін Фрост" на поставку обладнання згідно договору №010111 від 01.01.2011 у графі "Отримав(ла)", виконані не ОСОБА_7, а іншою особою. /а.с.173, т.1/

Також, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 29.01.2015 №13691/13692/14-32 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_7: в графі "ОСОБА_7." на першій сторінці та в графі "Голова правління ОСОБА_7" на другій сторінці Договору поставки №010111 від 01.01.2011; в графі "ОСОБА_7." в Специфікації №1 від 01.01.2011 до Договору поставки №010111 від 01.01.2011; в графі "Отримав(ла)" в накладній №27 від 31.03.2011; в графі "ОСОБА_7." в повідомленні від 25.06.2011 №25/06/11-01, - виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_7.

Разом з тим, експертами встановлено, що у договорі поставки №010111 від 01.01.2011, у специфікації №1 до договору, у видатковій накладній №27 від 31.03.2011 відтиски печатки ПрАТ "Техносервіс 2011" нанесені однією печаткою, тією ж якою нанесені відтиски печатки в окремих документах, що надані в якості вільних зразків відтисків печатки ПрАТ "Техносервіс 2011".

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, метою зазначення та проставлення в документах реквізитів сторін є, зокрема, можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 статуту відповідача визначено, що товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи, фірмовий знак для товарів і послуг, фірмове найменування, фірмові бланки, які реєструються у встановленому законодавством порядку, а також інші реквізити.

Згідно з п.п.65, 68, 72, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.1998 № 1893 (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. Бланки дозволяється зберігати у шафах, що надійно замикаються та опечатуються.

Печатки і штампи, виготовлені з дозволу органів МВС, здаються для знищення цим органам за місцезнаходженням організацій.

Перевірка наявності печаток, штампів і бланків здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації.

У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків комісія проводить службове розслідування, результати якого оформляються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.

У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.

Враховуючи викладене, наявність печатки відповідача на договорі, специфікації до нього, на видаткових накладних в графі про отримання товару, часткова оплата товару відповідачем, відсутність підтвердженої інформації про викрадення печатки відповідача чи зловживання службовим становищем працівників відповідача щодо використання печатки товариства за оцінкою судів в сукупності, свідчать про наявність події укладення договору і його часткового виконання сторонами.

З огляду на зазначене вище, приймаючи до уваги ненадання відповідачем в попередніх судових інстанціях доказів належного виконання зобов'язань за договором поставки, висновки судів про задоволення позову колегія суддів вважає обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судом обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст.ст.1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 925/391/14 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

О. Яценко