ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 922/4463/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Рогач Л.І., Бакуліної С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі № 922/4463/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр нових інформаційних технологій"простягнення,

за участю представників

від позивача: Єршов Р.В.;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі № 922/4463/15 (суддя Доленчук Д.О.), залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., судді - Потапенко В.І., Плужник О.В.) повністю відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 у справі № 922/4463/15 (головуючий суддя - Поляк О.І., судді - Рогач Л.І., Бакуліна С.В.) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі № 922/4463/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 05.07.2016 у справі № 922/4463/15 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (головуючий суддя - Шутенко І.А., судді - Здоровко Л.М., Шевель О.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Регіональний центр нових інформаційних технологій" (ТОВ "РЦНІТ, ЛТД") на користь ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" заборгованість з орендної плати у розмірі 17 157,87 грн, заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди у розмірі 4 974,11 грн, 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 1 029,47 грн, 3% річних прострочення внесення компенсації за комунальні платежі у розмірі 112,02 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "АТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/4463/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 41 Конституції України, ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 16, ст.ст. 186, 321, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 626, 628, 629, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.06.2013 між ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (орендодавець, ПАТ "АТНДІРВ") та ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 50/2, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 22,40 кв.м, розміщене за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, к. № 404 площею 22,4 кв.м в АПБ корпусу 7, інв. № 600007, що знаходяться на балансі ПАТ "АТНДІРВ". Майно передавалось з метою використання під офіс (комп'ютерний клас).

Згідно з п. 2.4 договору обов'язок щодо складання акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та змінами, внесеними згідно з постановою КМУ, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 984,60 грн (додаток № 1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору оренда приміщень і надання комунальних та інших послуг щомісячно оформлюється двостороннім актом в 3-х примірниках: один примірник орендарю, два примірника - орендодавцю.

Згідно з п. 3.4 договору, щомісячна орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Пунктом 3.6 договору сторони обумовили, що відшкодування витрат орендодавцю орендар проводить одночасно з орендною платою (Додатком № 2 та Додаток № 3).

Відповідно до п.п. 3.7, 3.10, 3.11 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,04% суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). У разі, якщо в 15-денний термін від встановленої у п. 3.4 дати розрахунку від орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця не надійшла орендна плата, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. У разі, якщо в 15-денний термін від встановленої у п.п. 3.4, 3.6 дати розрахунку від орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця не надійшли кошти на відшкодування витрат за надані послуги згідно Додатку № 2 та Додатку № 3, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Згідно з п. 3.12 договору у разі його припинення (розірвання) орендар сплачує за надані послуги до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, а також штрафні санкції.

Відповідно до п. 5.7 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що цей договір діє з 01.06.2013 по 31.05.2015.

Господарськими судами встановлено, що орендоване майно було передано ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" згідно з актом приймання-передачі до договору від 01.06.2013 № 50/2.

У подальшому між сторонами було складено акт № 7 від 31.07.2013, акт № 8 від 31.08.2013 щодо вартості орендної плати та відшкодувань витрат орендодавцю та про те, що операційна оренда приміщень відповідає вимогам договору. Орендна плата, визначена у вказаних актах, була сплачена ТОВ "РЦНІТ, ЛТД".

Листом від 27.11.2013 вих. № 16/76 ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" повідомило ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" про те, що у зв'язку з фінансово-економічною ситуацією, що склалася у позивача, а також зношеністю водопровідних мереж, правлінням інституту прийнято рішення припинити водопостачання і теплопостачання в будівлях підприємства з грудня 2013 року по кінець лютого 2014 року; водопостачання передбачається відновити в березні 2014 року.

ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" листами від 17.03.2014 № 06, від 07.10.2014 № 11, від 23.03.2015 № 02, від 22.04.2015 № 03 повідомляв ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" про неможливість використання переданого в оренду приміщення за визначеною у Договорі метою - в якості комп'ютерного класу для проведення безперервного циклу навчання у відповідності з ліцензією Міністерства освіти та науки України у зв'язку з невідповідністю приміщення санітарним нормам (відсутність опалення, водопостачання і каналізації). Також ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" у цих листах просив ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" вважати зупиненою оренду вказаного приміщення із зупиненням нарахування орендної плати та комунальних платежів та заздалегідь повідомити ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" в письмовій формі про придатність приміщення до експлуатації, підтвердити виконання умов договору оренди, надати достовірну інформацію про надані за договором комунальні послуги, розірвати договір.

Як встановлено господарськими судами, водопостачання до спірного приміщення було відновлено з 03.03.2014, що підтверджується: актом від 26.02.2014, складений комісією з працівників ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" - заступника директора ОСОБА_5, начальника служби експлуатації ОСОБА_6, начальника бюро зі здачі приміщень в оренду ОСОБА_7, начальника сантехнічного відділу дільниці ОСОБА_8, в якому зазначено про рішення відновити функціонування в будівлі АББ корпуса 7 , за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 водопостачання та водовідведення з 03.03.2014, у зв'язку з тим, що: всі водопровідні труби і труби водовідведення в будівлі складають єдину систему без автономних систем, системи водопостачання та водовідведення будівлі знаходяться в задовільному стані, подача холодної води можлива; актом від 03.03.2014, складений комісією з працівників ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" - заступника директора ОСОБА_5, начальника служби експлуатації ОСОБА_6, начальника бюро зі здачі приміщень в оренду ОСОБА_7, начальника сантехнічного відділу дільниці ОСОБА_8, начальника планово-економічного відділу ОСОБА_9, а також директора орендаря одного з приміщень корпусу - ПП "С-Стиль" ОСОБА_10, в якому зазначено про відновлення у приміщеннях АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 холодного водопостачання та водовідведення та відсутність технічних неполадок в системі холодного водопостачання та системи водовідведення (каналізації); довідкою голови правління - директора ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" ОСОБА_11 від 16.12.2015 про те, що приміщення АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 має єдину мережу холодного водопостачання, теплопостачання та водовідведення.

Листом від 31.03.2015 № 03 ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" повідомив ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", що у зв'язку з систематичним невиконанням останнім зобов'язань щодо надання орендованого приміщення, ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" повертає вказане приміщення в належному технічному стані за актом передачі від 31.03.2015, який було додано до листа.

Вважаючи, що ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" безпідставно не виконувало свої зобов'язання за договором оренди від 01.06.2013 № 50/2 щодо сплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на управління та утримання орендованого майна, ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" про стягнення з останнього на користь ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" заборгованості за договором оренди в розмірі 29 954,32 грн, пені в розмірі 1 922,45 грн, штрафу в розмірі 7 256,36 грн, 3% річних в розмірі 1 871,11 грн.

Під час нового розгляду справи 18.05.2016 позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог за вх. № 16360, в якій останній просив стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати у розмірі 43 412,10 грн, заборгованість з відшкодування витрат орендодавця за договором оренди у розмірі 9 281,70 грн, пеню у розмірі 553,49 грн, штраф у розмірі 5 636,99 грн, 3% річних за прострочення орендної плати у розмірі 3 842,86 грн, 3% річних за прострочення компенсації за комунальні послуги та інші послуги у розмірі 821,62 грн.

21.06.2016 позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 20317, в якій останній просив стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати за договором оренди у розмірі 40 372,55 грн, заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди в розмірі 7 673,81 грн, пеню за договором оренди в розмірі 553,49 грн, штраф за прострочення внесення орендної плати за договором оренди у розмірі 5 636,99 грн, 3% річних за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 3 573,80 грн, 3% річних за прострочення внесення компенсації орендодавцю за комунальні та інші послуги за договором оренди в розмірі 679,28 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано належних доказів здійснення позивачем додаткових перешкод у використанні орендованого приміщенням та неможливістю використання вказаного приміщенням, а відтак його обов'язок зі сплати орендної плати в межах строку спірного договору оренди є беззаперечним. Невикористання об'єкта оренди орендарем за відсутності перешкод з боку орендодавця при наявності діючого договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку внесення орендних платежів. При цьому обґрунтованими є нарахування позивачем заборгованості з орендної плати та витрат на комунальні та інші послуги за період з 31.07.2014 по 31.05.2015, оскільки зобов'язання відповідача щодо сплати вказаних платежів припинились 31.05.2015 - з моменту закінчення строку дії спірного договору. Позивачем також не вірно нараховано суми 3% річних за прострочення внесення орендної плати та 3% річних прострочення внесення компенсації за комунальні платежі, а саме не враховано закінчення строку дії договору, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних поза межами строку дії договору є безпідставними. Позов в частині стягнення з відповідача пені за договором оренди в розмірі 553,49 грн та штрафу за прострочення внесення орендної плати за договором оренди у розмірі 5 636,99 грн задоволенню не підлягає, оскільки позивач нарахував вказані санкції до відповідача за актами прийняття орендної плати та витрат на відшкодування комунальних та інших послуг за межами строку дії договору, тобто після його закінчення, а саме починаючи з 01.06.2015.

Однак, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, що призвело до не правильного вирішення даного спору по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, яка передбачає порядок передання та повернення будівлі або іншої капітальної споруди у найм, встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Однак, дійшовши висновку про те, що спірний договір припинився 31.05.2015 у зв'язку із закінченням строку його дії, місцевий та апеляційний господарські суди не встановили чи було повернуто орендоване приміщення орендодавцю та коли саме це відбулося, враховуючи, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди припиняється з моменту повернення предмета договору за актом приймання-передачі (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

З огляду на викладене, а також враховуючи, що п. 3.12 спірного договору передбачений обов'язок орендаря у разі припинення (розірвання) договору сплачувати за надані послуги до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно та обов'язок останнього крім сплати заборгованості з орендної плати також сплачувати штрафні санкції і після закінчення строку дії договору оренди, висновки господарських судів попередніх інстанцій про припинення з 31.05.2015 зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату, комунальні та інші послуги у зв'язку із закінченням строку дії договору від 01.06.2013 є неправомірним, а перерахунок розміру заборгованості з орендної плати, витрат на комунальні та інші послуги, 3% річних за прострочення внесення орендної плати, 3% річних за прострочення внесення компенсації за комунальні платежі та відмова у стягненні пені і штрафу - безпідставними.

Крім того, місцевий господарський суд, визначивши суми заборгованості з орендної плати, витрат на комунальні та інші послуги, 3% річних за прострочення внесення орендної плати, 3% річних за прострочення внесення компенсації за комунальні платежі, не навів будь-якого арифметичного розрахунку вказаних сум, у зв'язку з чим неможливо визначити правильність проведеного судом розрахунку та встановити визначені судом першої інстанції періоди нарахування зазначених сум.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що господарськими судами не були перевірені всі обставини справи щодо доводів відповідача про неможливість використання орендованого приміщення.

Згідно з ч.ч. 1, 4 - 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, або наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Таким чином, з викладеного вбачається, що за користування майном, переданим в оренду за відповідним договором, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату, і лише за наявності та доведеності обставини, за які він не відповідає та у зв'язку з якими використовувати вказане майно не було можливості, або можливість користування істотно зменшилась, орендар має право на звільнення від сплати орендної плати, або вимагати зменшення її розміру. При цьому, до предмету доказування в такому разі входить встановлення або повної неможливості використання майна у цілях, передбачених договором, або істотного зменшення можливості користування майном.

Як вбачається з матеріалів справи, обгрунтовуючи неможливість використання спірного приміщення за цільовим призначенням, відповідач посилався на відсутність водо- і теплопостачання у будівлі в якій знаходиться вказане приміщення у період з грудня 2013 року по червень 2015 року.

Однак, дійшовши висновку, що у відповідача були відсутні перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, к. № 404 в АПБ корпусу 7, оскільки позивачем було відновлено водопостачання до вказаного приміщення з 03.03.2014, господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи відповідача про відсутність у будівлях інституту опалення в період опалювальних сезонів 2014 - 2015 років, на що останній посилався, зокрема, у відзиві на позовну заяву (а.с. - 6 т. 3), та не дослідили чи дійсно було відсутнє опалення протягом опалювального періоду та чи вплинула його відсутність на неможливість використання орендованого майна відповідачем за цільовим призначенням, або на істотне зменшення такої можливості.

При цьому, як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" листами повідомляло ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" про неможливість використання переданого в оренду приміщення за визначеною у договорі метою - в якості комп'ютерного класу для проведення безперервного циклу навчання у зв'язку з невідповідністю приміщення санітарним нормам та, зокрема листами № 02 від 23.03.2015, № 3 від 31.03.2015, № 03 від 22.04.2015 просило підтвердити розірвання спірного договору та передачу орендованого приміщення за актом, який було надіслано разом з листом від 31.03.2015.

Отже, вищенаведене вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати обставини справи, зокрема, щодо фактичного повернення орендованого майна орендодавцю у тому числі і у зв'язку з припиненням договору та здійснення у зв'язку з цим відповідного розрахунку суми позовних вимог; щодо доведеності неможливості використання відповідачем спірного приміщення або істотного зменшення можливості користування ним в опалювальний період за наявності/відсутності опалення; обставин справи щодо обізнаності орендаря про недоліки об'єкта оренди (відсутність опалення) при прийнятті його в оренду чи щодо здійснення відповідачем орендних платежів за користування приміщеннями в опалювальний період (жовтень 2013 року (а.с. - 171 т. 1), січень - березень 2014 року (а.с. 169 т. 1)), і т.д., що виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч. 2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "АТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ" підлягає частковому задоволенню, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2016 у справі № 922/4463/15 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ РАДІОТЕХНІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/4463/15 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/4463/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.07.2016 у справі № 922/4463/15 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.І. Рогач

С.В. Бакуліна