Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №917/406/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 917/406/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиОСОБА_4на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016у справі№ 917/406/16господарського суду Полтавської області за позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"доГоловного управління Держгеокадастру в Полтавській областіза участюПрокуратури Полтавської областіпровизнання поновленим договору оренди землі від 27.03.2014

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача: від прокуратури: від скаржника:не з'явились не з'явились не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" звернулося до Господарського суду Полтавської області, з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило визнати поновленим договір оренди землі від 27.03.2014, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 10,3433га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 року на умовах додаткової угоди до даного договору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 у справі №917/406/16 (суддя Бунякіна Г.І.) задоволено позов Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", визнано поновленим Договір оренди землі від 27.03.2014, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива", та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 16.04.2014 за №5381901, на земельну ділянку площею 10,3433га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2025 на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №218 від 29.04.2015.

ОСОБА_4 - особа яка вважає, що рішенням від 25.05.2016 у справі №917/406/16 Господарський суд Полтавської області вирішив питання про його права та обов'язки щодо його майна, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просив скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді - Барабашова С.В., Істоміна О.А.) провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2016 у справі №917/406/16 припинено на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом приписів ст.27, п.1 ст.80 ГПК України.

Скаржник, сторони, прокурор не скористалися правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом процесуального законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Судове рішення, яке оскаржується не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначеннійого цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

В пункті 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції прийняте рішення про поновлення договору оренди землі від 27.03.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива".

У зазначеному рішенні суд першої інстанції надав правову оцінку орендним правовідносинам виключно позивача та відповідача в рамках укладеного між ними договору оренди від 27.03.2014 стосовно земельної ділянки НОМЕР_1 площею 10,3433га. В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не здійснено жодних висновків про права та обов'язки ОСОБА_4 та у резолютивній частині рішення судом не вказано про права та обов'язки ОСОБА_4

Громадянин ОСОБА_4 не є учасником правовідносин, з яких виник спір у даній справі, оскільки він не є стороною спірного договору оренди землі та не має титульного права орендаря на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 10,3433га, позаяк таке право виникає лише в силу укладення відповідного договору оренди, чого не відбулось.

Колегія суддів вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, на який посилається ОСОБА_4, не може свідчити про наявність у нього прав орендаря на спірну земельну ділянку, оскільки:

а) наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області є лише дозволом на вчинення дій для укладання договору оренди земельної ділянки;

б) доказів про вчинення дій щодо надання права оренди громадянину ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області не надано;

в) сам зазначений наказ видано до спливу тридцяти днів після закінчення строку дії договору оренди з позивачем.

Отже, оскільки рішення господарського суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків заявника апеляційної скарги та правовий зв'язок між скаржником і сторонами у даній справі відсутній, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для припинення апеляційного провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт встановлення місцевим судом поновлення права позивача на оренду земельної ділянки, яке виникло з договору та відповідає приписам законодавства в правовідносинах, які виникли і існували до видання наказу від 29.01.2016 №815-сг, унеможливлює законне оскарження права позивача особою, що не є учасником спірних правовідносин та яка зазначає про наявність в неї "виправданих очікувань" відносно цього ж майна, адже абстрактне уявлення особи про можливість в майбутньому набути майнове право, не створює для останньої ані визначених приписами національного, ані міжнародного законодавства підстав втручання у визначений положеннями Конвенції з прав людини і основоположних свобод принцип мирного володіння майном.

З урахуванням викладеного ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 по справі №917/406/16 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -