ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 914/3489/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Карабаня В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 рокуу справі№914/3489/14 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доЛьвівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"простягнення 13200135,46 грн.,за участю від позивача: Громницького Ю.П., від відповідача:Старенького О.С.,від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:Пацюк К.І.,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2015 року до Господарського суду Львівської області звернулось Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" - відповідач у справі № 914/3489/14 (далі - ЛКП "Залізничнетеплоенерго", боржник) зы скаргою на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України при здійсненні виконавчих дій щодо виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2014 року у справі № 914/3489/14, в якій просить зупинити виконавче провадження № 47119354 (далі - ВП № 47119354) до прийняття рішення по суті поданої скарги; зобов'язати орган ДВС зупинити виконавче провадження, про що винести відповідну ухвалу; визнати недійсною постанову від 16.07.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору, а дії органу ДВС щодо винесення даної постанови незаконними; зобов'язати орган ДВС скерувати наказ Господарського суду Львівської області від 13.03.2015 року для виконання у ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області.

25.11.2015 року скаржником подано заяву про припинення провадження щодо п.п. 1, 2, 3 прохальної частини скарги відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що постановою ВПВР Департаменту ДВС МУЮ від 24.09.2015 року ВП № 47119354 зупинено до 01.01.2016 року відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року, скаргу ЛКП "Залізничнетеплоенерго" задоволено частково. Визнано недійсною постанову, винесену 16.07.2016 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення із боржника - Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" виконавчого збору у розмірі 739846,31 грн. Провадження в частині п.п. 1, 2, 3 скарги припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України ыз касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року, і відмовити у задоволенні скарги ЛКП "Залізничнетеплоенерго".

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників боржника, стягувача та органу виконання, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2014 року у справі № 914/3489/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто із ЛКП "Залізничнетеплоенерго" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 10388 891,71 грн. заборгованості, 577737,78 грн. 3% річних, 1491148,58 грн. інфляційних втрат, 867631,98 грн. пені та 73053,12 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили.

13.03.2015 року на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2014 року у справі № 914/3489/14 видано наказ.

Державним виконавцем 13.04.2015 року відкрито виконавче провадження № 47119354 щодо виконання зазначеного наказу та надано боржнику сім днів для добровільного виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження.

03.04.2015 року Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

08.04.2015 року вказані постанови отримано ЛКП "Залізничнетеплоенерго". Проте у строк встановлений для самостійного виконання наказу божником не виконано рішення у зв'язку з чим було розпочато процедуру примусового виконання рішення суду.

16.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 739846,31 грн.

13.08.2015 року на розгляд суду надійшла скарга ЛКП Залізничнетеплоенерго на дії та бездіяльність органів ДВС, в якій просить зупинити виконавче провадження № 47119354 до прийняття рішення по суті поданої скарги; зобов'язати орган ДВС зупинити виконавче провадження, про що винести відповідну ухвалу; визнати недійсною постанову від 16.07.2015 року про стягнення із боржника виконавчого збору, а дії органу ДВС щодо винесення даної постанови незаконними; зобов'язати орган ДВС скерувати наказ господарського суду Львівської області від 13.03.2015 року для виконання у ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області.

Ухвалою суду від 14.08.2015 року скаргу ЛКП "Залізничнетеплоенерго" залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 апеляційну скаргу ЛКП Залізничнетеплоенерго задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.08.2015 року скасовано, а справу направлено для розгляду до Господарського суду Львівської області.

В подальшому 25.11.2015 року скаржником подано пояснення по суті скарги з проханням припинити провадження щодо п.п. 1, 2, 4 прохальної частини скарги відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки постановою ВПВР Департаменту ДВС МУЮ від 24.09.2015 року зупинено виконавче провадження № 47119354 до 01.01.2016 року відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року, якою відстрочено виконання рішення від 09.12.2014 року.

Щодо пункту 3 прохальної частини вказаної скарги, а саме: визнання недійсною постанови від 16.07.2015 року про стягнення із боржника виконавчого збору, а дії органу ДВС щодо винесення даної постанови незаконними; скаржник вважає такі дії органу ДВС незаконними, оскільки основний борг в сумі 6000000,00 грн. сплачено в повному обсязі в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, про що листом від 06.07.2015 року за № 10/1695 повідомлено орган ДВС із долученням платіжних доручень.

Крім цього, зазначає, що залишок заборгованості складає 3009571,46 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), що підлягають списанню відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України" від 14.05.2015 року за №423-УШ, яким внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", відповідно до якого штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом продажу за умови виконання вимог закону.

ЛКП "Залізничнетеплоенерго" просить визнати бездіяльність органу ДВС щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 47119354 від 03.04.2015 року відповідно до п.15 ч.1 ст. 37 "Закону України "Про виконавче провадження" незаконною; визнати недійсною постанову від 16.07.2015 про стягнення із боржника виконавчого збору у розмірі 739846,31 грн., а дії органу ДВС щодо винесення даної постанови незаконними.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, накази господарських судів.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом..

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця із боржника, якщо останнім не виконано рішення добровільно в установлений для цього строк і рішення виконане примусово.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази про повне виконання рішення суду боржником до початку його примусового виконання.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 03.04.2015 року) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ЛКП "Залізничнетеплоенерго" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується виписками від № 115 від 02.04.2015 року, № 148 від 30.04.2015 року, № 192 від 29.05.2015 року, № 231 від 03.07.2015 року, № 264 від 07.08.2015 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 (справа про стягнення заборгованості із підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п.п. 3.4 ст. 3 вказаного Закону процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01.09.2015 року.

На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість у справі № 914/3489/14 виникла у зв'язку з неналежним виконанням ЛКП "Залізничнетеплоенерго" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 114/2012-БО від 05.07.2012 року, за період з серпня 2012 року по грудень 2012 року.

10.04.2015 року ЛКП "Залізничнетеплоенерго" надіслано на адресу ВПВР ДВС України лист № 10/1094, в якому просить зупинити виконавче провадження № 47119354 на примусове виконання наказу № 914/3489/14 від 13.03.2014 року, оскільки підприємство внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". При цьому, долучено копію виписки з даного реєстру.

Державним виконавцем виконавче провадження № 47119354 не зупинено.

Державний виконавець у листі від 10.06.2015 15-0-47119354/2 адресованого боржнику вказує, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, у ч. 3 ст. 37 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що вказані твердження державного виконавця є помилковими, оскільки на дату відкриття виконавчого провадження, тобто станом на 03.04.2015 року, чинною була норма п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження відповідно до вимог закону в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження.

Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться (ч. 4 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком суду місцевого господарського суду, що постанову про стягнення із боржника виконавчого збору винесено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", відповідно її слід визнати недійсною.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи пояснення скаржника від 28.11.2015 року, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження в частині п.п. 1, 2, 3 скарги відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, оскільки постановою ВПВР Департаменту ДВС МУЮ від 24.09.2015 року зупинено виконавче провадження № 47119354 до 01.01.2016 року відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 26.08.2015 року, якою відстрочено виконання рішення суду від 09.12.2014 року.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі №914/3489/14 Господарського суду Львівської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі №914/3489/14 Господарського суду Львівської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі №914/3489/14 Господарського суду Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі №914/3489/14 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий, суддя Корнілова Ж.О.Суддя:Грек Б.М.Суддя:Карабань В.Я.