ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 914/1155/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 рокуу справі№ 914/1155/15 господарського суду Львівської областіза заявоюПриватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"пробанкрутство

за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" - Сімонова Є.О., дов. б/н від 19.10.2016 року, від Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" - Марушко Н.В. дов., б/н від 01.07.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі № 914/1155/15 (суддя - Морозюк А.Я.), крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (далі - ПП "Інсталпласт-ХВ"), призначено розпорядником майна Надлонка А.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15 (головуючий суддя - Мирутенко О.Л., суддя Бонк Т.Б., суддя - Бойко С.М.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") на ухвалу господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі № 914/1155/15 - припинено.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15, ПАТ "Сбербанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15 скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "Сбербанк" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 55 Конституції України, ст. ст. 1, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/1155/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя Панова І.Ю. суддя Поляков Б.М. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2016 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.11.2016 року № 08.03-04/5720 відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відпусткою судді Панової І.Ю. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 914/1155/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 21.11.2016 року у судовій справі № 914/1155/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. (доповідач), суддя - Жукова Л.В., суддя - Поляков Б.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі № 914/1155/15 (суддя - Морозюк А.Я.), крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ"; визначено розмір вимог кредиторів на суму 277 307 125, 15 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І.

22.05.2015 року ПАТ "Сбербанк" подало заяву про визнання грошових вимог до боржника, в якій просило визнати вимоги ПАТ "Сбербанк" до ПП "Інсталпласт-ХВ" в сумі 204 872 264,66 грн.; включити вимоги ПАТ "Сбербанк" в розмірі 204 872 264,66 грн., до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

- до першої черги реєстру вимог кредиторів - 1 218, 00 грн.;

- до четвертої черги реєстру вимог кредиторів - 11 808 710, 24 грн., (заборгованість за Кредитним договором та процентами за користування кредитом, за виключенням вимог забезпечених заставою);

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів - 193 062 336, 42 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі № 914/1155/15, ПАТ "Сбербанк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року про порушення провадження у справі № 914/1155/15 про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ" та припинити провадження у справі як таке, що порушено помилково за відсутності ознак неплатоспроможності боржника.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 року у справі № 914/1155/15 у задоволенні вимог апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" відмовлено, ухвалу господарського суду Львівської області від 23.04.2015 року у справі № 914/1155/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року у справі № 914/1155/15 вимоги касаційної скарги ПАТ "Сбербанк" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 року у справі № 914/1155/15 скасовано, справу № 914/1155/15 направлено до Львівського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Сбербанк" - припинено.

Суд апеляційної інстанції, припиняючи апеляційне провадження виходив з того, що ПАТ "Сбербанк" на момент винесення оскаржуваної ухвали місцевого суду не набуло процесуального статусу кредитора-сторони та учасника провадження у справі про банкрутство боржника, що має право на апеляційне оскарження прийнятої у даній справі ухвали, а тому банк не мав права подавати апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції, в порядку передбаченому положеннями ст. 91 та ч. 6 ст. 106 ГПК України.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 91 ГПК України до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Отже, справа про банкрутство порушується за заявою боржника за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства. При цьому, неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження; загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до положень ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви боржника про порушення справи про банкрутство на предмет наявності ознак неплатоспроможності боржника або її загрози, господарський суд приймає рішення (ухвалу) про порушення або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство. При цьому, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, як підставу для порушення справи про банкрутство відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, боржник у заяві від 06.04.2015 року зазначив про виникнення обставин, пов'язаних із загрозою його неплатоспроможності.

Так, боржник доводить, що виконання ним зобов'язань перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 щодо оплати боргу на суму 490 000 грн. та 9 800 грн. судового збору в ході виконавчого провадження ВП №47049557, порушеного постановою органу державної виконавчої служби від 30.03.2015 року, призведе до неможливості виконання кредитних зобов'язань боржника перед ПАТ "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ" за рядом договорів про відкриття кредитної лінії, що свідчить про загрозу неплатоспроможності ПП "Інсталпласт-ХВ" в розумінні ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство.

Наявність кредиторської заборгованості ПП "Інсталпласт-ХВ" перед ПАТ "Сбербанк" була визнана самим боржником у заяві від 06.04.2015 року та була включена до кредиторських вимог господарським судом Львівської області в ухвалі від 23.04.2015 року за наслідками підготовчого засідання.

Отже, ПАТ "Сбербанк" набуло процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ" на момент порушення провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків щодо припинення апеляційного провадження з підстав відсутності у ПАТ "Сбербанк" правосуб'єктності та права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ".

Зважаючи на вищенаведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що прийнята внаслідок помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа - передачі до Львівського апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року у справі № 914/1155/15 скасувати.

Справу № 914/1155/15 направити на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Жукова Л.В. Поляков Б.М.