ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 912/1120/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Погребняка В.Я., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Державний ощадний банк України" на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року (про припинення апеляційного провадження з перегляду ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог Приватного підприємства "Аквахаус")у справі Господарського суду№ 912/1120/16 Кіровоградської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського Підприємства "Орма-Олімп"доТовариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест"про визнання банкрутомрозпорядник майнаКлименко О.Ю.у судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Державний ощадний банк України": Колісник О.В. (довіреність №19/3-02/192 від 14.11.2016 року), Саковець А.О. (довіреність №19/3-02/202 від 14.11.2016 року),Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест": Мазуренко Н.Ю. (довіреність від 01.09.2016 року).

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Російського Підприємства "Орма-Олімп" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №912/1120/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Польського Підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 000 000 грн. боргу та 15 000 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю. (том 1, а.с. 84 - 87).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні клопотання ПАТ "Ощадний банк України" про відкладення розгляду справи та розгляду вимог інших кредиторів у справі відмовлено; заяву №1 від 29.04.2016 року, з врахуванням заяви від 06.09.2016 року, ПП "Аквахаус" про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги ПП "Аквахаус" на суму 1 642 415, 74 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги; грошові вимоги кредитора ПП "Аквахаус" на суму 2 756 грн. відхилено (том 3, а.с. 178 - 180).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Державний ощадний банк України", яке заявило до боржника грошові вимоги на суму 76 524 628, 73 грн., що частково забезпечені заставою майна боржника-майнового поручителя, звернулось 12.09.2016 року шляхом направлення поштового відправлення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.09.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог ПП "Аквахаус" як таких, що не підтверджені належними та достатніми доказами (том 3, а.с. 19 - 31).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Чус О.В., суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року (про визнання грошових вимог Приватного підприємства "Аквахаус") у даній справі (том 4, а.с. 230 - 232).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду від 20.10.2016 року, справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 1, 23, 25, 42, 45 Закону про банкрутство, статті 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить наявність у нього права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про визнання вимог конкурсного кредитора ПП "Аквахаус", зазначаючи про свій правовий статус як забезпеченого кредитора боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року (про припинення апеляційного провадження з перегляду ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог Приватного підприємства "Аквахаус") на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ПАТ "Державний ощадний банк України" - Колісника О.В. та Саковця А.О., а також представника боржника - Мазуренко Н.Ю., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Згідно з частиною 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 91 ГПК України визначено коло осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення (ухвали) місцевого господарського суду, якими є сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу, зокрема, згідно пункту 10 цієї статті, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями статті 1 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, яка застосовується в процедурі банкрутства боржника на стадії розпорядження майном у даній справі, передбачено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Положеннями частини 6 статті 23 та частини 2 статті 25 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника чи інших кредиторів, а також тих, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та щодо вирішення питання про затвердження реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, статусу учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема, ухвали підготовчого засідання місцевого господарського суду, конкурсний (заставний) кредитор набуває лише після відповідного визнання господарським судом його вимог та доведення порушення його прав оскаржуваним рішенням.

Пунктом 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство боржника порушено ухвалою місцевого господарського суду від 05.04.2016 року за заявою ініціюючого кредитора за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, про що в цей же день оприлюднено оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (том 1, а.с. 84 - 88).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини звернення 05.05.2016 року ПП "Аквахаус" зі заявою №1 від 29.04.2016 року з грошовими вимогами до боржника на суму 1 642 415, 74 грн. основного боргу за договором поставки; 06.09.2016 року кредитором подано заяву про збільшення його грошових вимог та включення до реєстру вимог кредиторів, поряд із сумою основного боргу, суми судового збору в розмірі 2 756 грн., сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами (том 2, а.с. 116 - 131, том 3, а.с. 153).

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 07.09.2016 року кредиторські вимоги ПП "Аквахаус" визнано частково та включено їх до реєстру вимог кредиторів на суму 1 642 415, 74 грн. основного боргу у четверту чергу задоволення, а грошові вимоги на суму 2 756 грн. відхилено (том 3, а.с. 178 - 180).

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу суду першої інстанції від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог ПП "Аквахаус", апеляційний суд виходив з такого.

Матеріалами справи підтверджуються обставини звернення 18.04.2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України" із заявою №55/2-08/570 від 14.04.2016 року з грошовими вимогами до боржника на суму 76 524 628, 73 грн. заборгованості позичальника-третьої особи за договором кредитної лінії №5 від 07.10.2011 року, за виконання яким зобов'язань перед банком поручився боржник на підставі договору застави обладнання №11 від 10.10.2011 року та договору поруки №2 від 29.11.2011 року, в якій просив визнати його кредитором боржника з конкурсними вимогами на суму 56 740 583, 73 грн. та вимогами, що забезпечені заставою, на суму 19 784 045 грн. (том 1, а.с. 159 - 253).

Як вбачається з матеріалів справи, попереднє засідання у даній справі про банкрутство місцевим господарським судом не проводилося; при цьому, ухвалою суду першої інстанції від 08.08.2016 року прийнято заяву №55/2-08/570 від 14.04.2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 76 524 628, 73 грн. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2016 року, в якому оголошено перерву до 21.09.2016 року за клопотанням скаржника для уточнення суми кредиторських вимог (том 3, а.с. 2, 120).

Отже, грошові вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" до боржника, які виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство та частково забезпечені заставою майна боржника, не були предметом розгляду по суті місцевим господарським судом з прийняттям ухвали про їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Відтак, на момент подання 12.09.2016 року апеляційної скарги на ухвалу суду від 07.09.2016 року було відсутнім рішення (ухвала) місцевого господарського суду про визнання вимог ПАТ "Державний ощадний банк України", тому скаржник не набув статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим не має права на апеляційне оскарження ухвали суду про розгляд вимог конкурсного кредитора боржника в порядку статей 91, 106 ГПК України.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом обґрунтовано припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу місцевого господарського суду від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог ПП "Аквахаус", так як судом апеляційної інстанції не встановлено правового статусу скаржника як кредитора у справі та порушення його прав оскаржуваним рішенням як на момент прийняття господарським судом ухвали від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог ПП "Аквахаус", так і на момент звернення з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення (ухвалу).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року (про припинення апеляційного провадження з перегляду ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог Приватного підприємства "Аквахаус") прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року (про припинення апеляційного провадження з перегляду ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2016 року про розгляд кредиторських вимог Приватного підприємства "Аквахаус") у справі №912/1120/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков