Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №910/19715/15 Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/19715/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Малетича М.М., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "БГ БАНК"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.10.16у справі№910/19715/15господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "БГ БАНК"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Червоноткацька"треті особи1) Міністерство юстиції України, 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_5, 5) ОСОБА_6провизнання права власності та витребування майна за участю представників від: позивачаРізник О.О. та Коломиець М.І. (дов-ті від 25.02.16)відповідачаКучерук Л.В. та Потапов Є.П. (дов-ті від 30.12.15)третіх осібне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоноткацька", враховуючи зміну предмета позову, про визнання за позивачем права власності та витребовування від відповідача об'єкта нерухомого майна: нежилі приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 13 491,30 м2

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.16 у справі №910/19715/15 (суддя Ковтун С.А.), позов задоволено повністю, оскільки між власником майна, яким є банк і титульним володільцем майна, яким є товариство не має діючих договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, а тому визнання права власності та витребовування його у титульного володільця, в особі відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За результатом апеляційного перегляду, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.010.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Отрюх Б.В., Гончаров С.А.) рішення місцевого суду скасовано з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що матеріали справи не містять доказів укладення договору наступної іпотеки за для надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а тому факт нікчемності договору наступної іпотеки є недоведеним і підстави для витребування вказаного майна та визнання за банком права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна відсутні.

Не погоджуючись із судовим актом апеляційної інстанції у справі, позивач просив його скасувати повністю, а рішення місцевого суду залишити в силі. Мотиви касаційної скарги, обґрунтовані не вірним застосуванням судом апеляційної інстанції вимог матеріального і процесуального законодавства.

Відповідач надав відзив, у якому просив постанову апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.10.14 між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" (іпотекодавець), ОСОБА_4 (іпотекодержатель-1) та ОСОБА_5 (іпотекодержатель-2) було укладено договір наступної іпотеки (надалі - Договір наступної іпотеки), предметом якого є забезпечення належного виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателів, що випливають (та/або випливатимуть) з:

- договору банківського рахунку НОМЕР_1, укладеного 09.08.11 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-1, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-1);

- договору банківського вкладу №ДФ-0577027, укладеного 09.01.14 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-1, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-2);

- договору банківського рахунку НОМЕР_2, укладеного 06.01.12 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-2, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-3);

щодо повернення сум у розмірі:

а) 328 818,10 доларів США, еквіваленту 4 259 046,38 грн. за основним договором-1;

б) 8 000 000,00 грн. за основним договором-2;

в) 4 617 690,62 грн. за основним договором-3;

загальна сума зобов'язань складає 16 876 737,00 грн..

Сторони домовилися, що загальний строк виконання зобов'язань за основними договорами рахується: 12.01.15.

Відповідно до п.1.7 договору наступної іпотеки, у забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договорами банківських рахунків та договором банківського вкладу, позивач надав в іпотеку належне йому на праві власності таке нерухоме майно: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13 491,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 96 462 795,00 грн.

В подальшому 28.01.15 на підставі договору наступної іпотеки проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на нежиле приміщення вказаного хімічного цеху. А 15.05.15 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірне майно було передано у власність ТОВ "Червоноткацька", шляхом внесення його у статутний капітал товариства. Набуття спірного майна відповідачем мало місце на платній основі, що визнає сам відповідач, оскільки носить компенсаторний характер.

Отже, на момент укладення договору наступної іпотеки нерухоме майно було власністю позивача, що сторонами визнається, а тому, у силу ч.1 ст.35 ГПК України, не підлягає доказуванню.

Ще 27.11.14, на підставі постанови Правління НБУ від 27.11.14 №745 "Про віднесення ПАТ "БГ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.14 №131 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ БАНК", згідно з яким з 28.11.14 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "БГ БАНК" строком на три місяці з 28.11.14 по 27.02.15.

27.02.15, відповідно до постанови Правління НБУ від 26.02.15 №134 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ БАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 27.02.15 №43 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації вказаного банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Новікову Марію Миколаївну строком на 1 рік з 27.02.15 по 26.02.16 включно.

Мотивуючи позовні вимоги про визнання за позивачем права власності та витребовування від відповідача об'єкта нерухомого майна, банк посилається на повідомлення про нікчемність договору наступної іпотеки від 12.12.14 (а.с.68-69 т.1) на підставі п.7 ч.3 ст.38 та п.1 ч.4 ст.38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Задовольняючи повністю позовні вимоги, місцевий суд вказав на те, що зважаючи на реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем, який є титульним володільцем цього майна і дане володіння пов'язане із припиненням титульного володіння позивачем на вказане майно, як власника поза його волею, то таке майно може бути витребовуване у порядку ст.388 ЦК України через пред'явлення віндікаційного позову. При цьому місцевий суд обґрунтовуючи мотиви судового акту вказав на те, що договір наступної іпотеки, укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку та його умови передбачають передачу майна з метою надання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переваг, які не встановлені законодавством чи внутрішніми документами баку, він є нікчемним.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційна інстанція дійшла висновку про відмову у задоволенні позову. Висновки апеляційного суду мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів про те, що метою укладення договору наступної іпотеки було саме надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, нікчемність договору наступної іпотеки від 30.10.14 укладеного між ПАТ "БГ БАНК", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі п.7 ч.3 ст.38 ст.52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є недоведеною. До того ж договір наступної іпотеки був укладений за місяць до введення у банку тимчасової адміністрації, у період коли заставодержателі мали право та можливість задовольнити свої вимоги до позивача шляхом безпосереднього звернення для отримання або перерахування коштів, для застосування до спірних правовідносин положень п.7 ч.3 ст.38 вказаного Закону позивач має довести, що метою укладення договору наступної іпотеки було надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, чого зроблено не було, оскільки матеріали справи не містять відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження такої переваги (пільг) для окремих кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів обох інстанцій передчасними зважаючи на таке.

Зазначені правовідносини регулюються ЗУ "Про іпотеку", відповідно до ст.1 якої іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу положень ЗУ "Про іпотеку" випливає, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні виключно іпотекодавця, а іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Вирішуючи питання про задоволення вимог щодо визнання права власності та витребовування об'єкта нерухомого майна, суди мали встановити наявність невиконання боржником в особі банку забезпеченого іпотекою зобов'язання та відповідного права іпотекодержателя в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки.

В основу судових мотивів обох інстанцій щодо предмету договору наступної іпотеки від 30.10.14 дійсність якого оскаржується баком є забезпечення належного виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателів, що випливають (та/або випливатимуть) з трьох договорів банківського вкладу, а саме:

- договору банківського рахунку НОМЕР_1, укладеного 09.08.11 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-1, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-1);

- договору банківського вкладу №ДФ-0577027, укладеного 09.01.14 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-1, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-2);

- договору банківського рахунку НОМЕР_2, укладеного 06.01.12 між іпотекодавцем та іпотекодержателем-2, строк виконання: 12.01.15 (основний договір-3).

Проте, жоден з вказаних основних договорів банківського вкладу, які є предметом наступної іпотеки не містяться у матеріалах справи. Посилання на них є лише у договорі наступної іпотеки. А отже, встановити термін, умови, і наслідки договорів банківського вкладу і чи дійсно настали наслідки для забезпечення належного виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателів без вказаних договорів не можливо. При цьому судами обож вказаних інстанцій основні договори банківського вкладу не досліджувалися взагалі.

Окрім того, судами жодним чином не досліджувалися питання звернення фізичних осіб - іпотекодержателів в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із відповідним правом вимоги на предмет іпотеки, а також відповідної підставності таких вимог на іпотеку, підтверджених належними доказами.

Більше того, у силу вимог ст.36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, врегульовані наслідки запровадження такої адміністрації.

У зв'язку із вказаним, суди мали перевірити, яким чином мають бути врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації у контексті задоволення вимог вкладників у рамках спірних правовідносин.

В той же час, суд касаційної інстанції має зазначити, що скасовуючи постанову апеляційної інстанції, вжиті місцевим судом заходи до забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 13 491,30 м2, визначені ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.16 є чинними.

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені у цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.010.16 у справі №910/19715/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді М. М. Малетич

С. К. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст