Постанова ВГСУ від 29.09.2016 року у справі №914/892/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 914/892/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Губенко Н.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргТовариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія"на ухвалу та постановугосподарського суду Львівської області від 19.05.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016у справі№ 914/892/16господарського судуЛьвівської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія"простягнення 2 080 503 грн. 04 коп. вартості частки майна товариства, інфляційних втрат та 3 % річних

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2016 касаційну скаргу ТОВ "Телекомунікаційна компанія" у справі №914/892/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Плюшко І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2016.

Сторони правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних рішень у справі

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Телекомунікаційна компанія" про стягнення з відповідача 1 422 080 грн. вартості частини майна товариства у зв`язку із виходом позивача з товариства, 615 760,64 грн. інфляційних втрат та 42 662,40 грн. 3 % річних.

Позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі комплексної експертизи, яке мотивовано тим, що звітом від 26.12.2014 про перевірку достовірності визначених товариством фінансових результатів діяльності за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та розміри чистих активів товариства на дату виходу позивача, який був складений ТОВ АКФ "Бізнес Партнери" за наслідками аудиторської перевірки, проведеної за замовленням відповідача, виявлено ряд порушень ведення бухгалтерської та фінансової звітності щодо повноти відображення доходів та витрат, а також визначення чистих активів товариства, внаслідок чого існують сумніви щодо повноти та правильності показників балансу та звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік.

2. Стислий виклад суті ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.05.2016 у справі № 914/892/16 (суддя Мороз Н.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 (Орищин Г.В. - головуючий, Дубник О.П., Кузь В.Л.), клопотання ОСОБА_4 про призначення у справі комплексної експертизи задоволено, а провадження у справі зупинено.

На вирішення експерту постановлено питання: яка вартість чистих активів ТОВ "Телекомунікаційна компанія" станом на 31.12.2013?; яка вартість частини майна ТОВ "Телекомунікаційна компанія", пропорційна частці в розмірі 11% у статутному капіталі, у зв`язку із виходом з товариства підлягає виплаті ОСОБА_4?

Суди послались, зокрема, на норми ст.ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України.

3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу та постанову господарських судів

Не погоджуючись із ухвалою та постановою, ТОВ "Телекомунікаційна компанія" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до господарського суду Львівської області для продовження розгляду.

Скаржник зазначає, що матеріали справи містять достатньо доказів, зокрема бухгалтерську документацію (баланс та фінансовий звіт товариства), а також визначено обрахунок вартості частини майна позивача в аудиторському звіті.

У зв`язку із цим відсутні підстави для призначення судової експертизи.

Також скаржник вказує, що оскільки призначення експертизи є необґрунтованим, то і зупинення провадження є безпідставним.

4. Нормативно-правові акти, роз`яснення Пленуму ВГСУ та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз`яснено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК України не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України).

У п.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Таким чином, оскаржувані судові рішення переглядаються в частині, яка стосується зупинення провадження у справі.

Як вбачається з ухвали господарського суду Львівської області від 19.05.2016, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного розгляду даного спору необхідно призначити судову експертизу та встановити вартість чистих активів ТОВ "Телекомунікаційна компанія" і належну позивачу вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі.

Призначаючи експертизу, господарський суд першої інстанції правильно застосував ч. 2 ст.79 ГПК України та зупинив провадження у справі.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Приписами статті 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді справи, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України