ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Справа № 924/1285/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Дроботової Т.Б., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Управління Державної Міграційної служби України в Хмельницькій областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі№924/1285/14 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський район електромереждоУправління Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області простягнення 25377,44 грн.за участю представників:

позивача: Гріх Л.В. (представник за дов. від 25.12.2015);

відповідача: Повх О.В. (представник за дов. від 06.01.2016);

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський район електромереж звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Управління Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області про стягнення 25 377,44 грн., в т.ч. 20831,07 грн. заборгованості за активну спожиту електричну енергію, 615,04 грн. 3 % річних, 2316,80 грн. інфляційних втрат та 1614,53 грн. пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 р. у справі №924/1285/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 р., позов задоволено та стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на користь ПАТ "Хмельницькобленерго", за дорученням якого діє Кам'янець-Подільський міський район електромереж 20831,07 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 1614,53 грн. пені, 2316,80 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 615,04 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016р. рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015р. у справі № 924/1285/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.05.2016 у справі №924/1285/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016, позов задоволено, стягнуто з Управління державної міграційної служби України в Хмельницькій області на користь публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж 20831,07 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 1614,53 грн. пені, 2316,80 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 615,04 грн. 3 % річних, 1827 грн. витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви з підстав його обґрунтованості.

Управління Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Правил користування електричною енергіє.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено доводи відповідача щодо неможливості споживання електричної енергії в обсязі 1735 кВт (4889-3154).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 20.06.2013 р. між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 1921, згідно пункту 1 якого позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 10 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору.

Згідно з пунктами 2.3.1, 2.3.3 вказаного договору № 1921 від 20.06.2013р. відповідач зобов'язувався виконувати умови цього договору, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

В свою чергу, відповідно до п. п. 3.1.1, 3.1.5 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором, має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

У додатку № 3 до договору сторонами погоджено графік зняття та передачі показів лічильників постачальнику, а також передбачено, що у разі коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від тих, що підтверджені споживачем, обсяги спожитої електроенергії визначаються за показами знятими постачальником.

16.07.2013 р. інспектором служби маркетингу Кам'янець-Подільського МРЕМ ОСОБА_6 в присутності головного спеціаліста ОСОБА_7 обстежено електроустановку типу СА4У-и672М №323336, за результатами обстеження якої складено акт від 16.07.2013р., яким встановлено показник лічильника - 4889, трансформатор струму 50/5.

Разом з тим, відповідач здав позивачу рапорт від 16.07.2013р. на 0 кВт/год, в якому вказаний попередній показник лічильника 3154, останній - 3154. Даний рапорт підписаний начальником Кам'янець-Подільського міського відділу управління Державної міграційної служби України ОСОБА_8 та особою, відповідальною за електрогосподарство ОСОБА_7, а також скріплений печаткою міського відділу.

У зв'язку із вказаним 26.07.2013 р. представниками Кам'янець-Подільського міського району електричних мереж за участю начальника Кам'янець-Подільського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області ОСОБА_8 складено акт про порушення №Б000027, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою вул.Д.Галицького,6, зумисно занизив покази лічильника № 323336 з 4889 на 3154. В рапорті споживання вказані покази 3154, а на день перевірки 4889. Спожито електроенергії по рапорту 0 кВт/год., фактично по контрольному зйому показів лічильника 17350 кВт/год. Нараховано 17350кВт/год на суму 21074,00грн.

31.07.2013р. року на засіданні комісії по розгляду протоколів-актів (актів) про порушення ПКЕЕН був розглянутий акт про порушення ПКЕЕ (п. 10.2, 10.3) від 26.07.2013р. №Б000027, за результатами якого складений протокол від 31.07.2013р. Комісією прийнято рішення, що акт про порушення ПКЕЕ (п. 10.2, 10.3) від 26.07.2013р. №Б000027 складений правомірно, споживач причетний до виявленого порушення вказаних пунктів ПКЕЕ, яке здійснив шляхом зумисного заниження показників лічильника. Нараховано по акту 17350 кВт/год. на суму 21074,00 грн.

При проведенні розрахунку вартості спожитої електричної енергії, нарахованої по акту, позивач врахував коефіцієнт 10, на який помножена кількість спожитої електричної енергії 1735 кВТ за показами лічильника, зважаючи на те, що згідно додатку № 2 до договору "Перелік місць установки розрахункових засобів обліку", відповідач здійснював розрахунки згідно електролічильника № 323336 та трансформатора струму 50/5 (коефіцієнт трансформації - 10).

Правильність застосування коефіцієнту трансформації додатково підтверджується також і рапортом від 16.08.2013р., складеним самим відповідачем, в якому також зазначений коефіцієнт 10, на який помножена різниця показів лічильника.

Таким чином, позивачем нараховано використання відповідачем саме 17 350 кВт/год з огляду на встановлений трансформатор струму 50/5, коефіцієнт трансформації якого - 10.

За результатами засідання комісії позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №1921 від 31.07.2013р. за спожиту електричну енергію за липень 2013р. на суму 21 074,00 грн., який позивачем оплачено повністю не було.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення 25 377,44 грн., в т.ч. 20831,07 грн. заборгованості за активну спожиту електричну енергію, 615,04 грн. 3 % річних, 2316,80 грн. інфляційних втрат та 1614,53 грн. пені.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Згідно п.8.1 та п.10.2 Правил користування електричною енергію, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку. Споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору, оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області користувалось приміщенням по вул. Д. Галицького, 6, м. Кам'янець-Подільський, у період з 03.10.2012р., дата отримання приміщення відповідачем за актом приймання-передачі, по 22.05.2013р., дата направлення листа про укладення договору на постачання електроенергії, в т.ч. використовувало електроенергію.

При цьому, відповідач не оплатив в повному обсязі виставлений позивачем рахунок-фактуру №1921 від 31.07.2013р. за спожиту електричну енергію за липень 2013р. на суму 21 074,00 грн. З врахуванням здійснених відповідачем платежів розмір заборгованості за активну спожиту електричну енергію складає 20831,07 грн.

Враховуючи те, що вказані суми коштів, відповідачем у повному обсязі не сплачено, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 20831,07 грн. заборгованості за активну електричну енергію.

Крім цього, враховуючи приписи статей 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України та пункт 4.2.1 договору, судова колегія вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 1614,53 грн. пені, 2316,80 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 615,04 грн. 3 % річних.

Посилання заявника касаційної скарги щодо неможливості споживання електричної енергії в обсязі 1735 кВт (4889-3154), не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було встановлено, що останній показник електролічильника № 323336 - 4889, за яким нарахована спірна сума заборгованості, зафіксований не лише у акті про порушення ПКЕЕ від 26.07.2013р. №Б000027, але і в акті обстеження від 16.07.2013р., складеному за участю ОСОБА_7, рапорті від 16.08.2013р. за серпень 2013р., в якому він вказаний як попередній показник лічильника. При цьому приймається до уваги, що усі рапорти, які здавались відповідачем позивачу згідно договору про постачання електричної енергії №1921 від 20.06.2013р., підписувались саме начальником Кам'янець-Подільського міського відділу управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області ОСОБА_8, і рахунки виписані на їх підставі в повному обсязі оплачені відповідачем. Вказане свідчить про те, що відповідач не заперечував повноважень начальника Кам'янець-Подільського МВ УДМСУ ОСОБА_8 на здачу рапортів, отримання рахунків.

Крім того, згідно п. 6.36 Правил користування електричною енергію у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

Пунктом 3.28 вказаних Правил споживачу електричної енергії надано право звернутись до територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.

Однак, відповідач жодної із вказаних дій не вчинив та не надав в матеріали справи будь-яких доказів, які б спростовували позовні вимоги та підтверджували неможливість споживання відповідачем електричної енергії за місяць у визначеному позивачем обсязі.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає такими, що спростовуються матеріалами та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами справи.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі №924/1285/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Т.Б. Дроботова

Г.М. Мачульський