ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Справа № 916/2068/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівГрека Б.М., Палія В.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської радиза участю представників: від позивача: не з'явились від відповідача-1: не з'явились від відповідача-2: не з'явились від третьої особи: Коломеєць І.В. від прокурора: Яговдік С.М.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 рокуу справі№ 916/2068/16за позовомВійськового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидо 1. Виконавчого комітету Одеської міської ради, 2. Одеської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс"про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - Міністерство) звернувся з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року №824 "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" щодо включення у Перелік об'єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за Одеської міською радою, приміщення першого поверху №501, загальною площею 35,8кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 (п.10 Переліку);

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 20.08.2009 року серії САС №427126 на нежитлові приміщення першого поверху №501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2016 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2016 року позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що прокурор належним чином не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів Міністерства оборони України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року ухвалу господарського суду Одеської області від 28.09.2016 року скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Апеляційний суд при прийнятті постанови виходив з того, що прокурором у позовній заяві було чітко визначено суть порушення інтересів держави, обґрунтована необхідність їх захисту, а також вірно визначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, Одеська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки Міністерство оборони України самостійно може їх захистити. Також в скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції невірно дано висновок про неналежне здійснення Міністерством оборони України заходів щодо захисту майнових прав та інтересів держави.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Підстави представництва прокурором в суді інтересів держави та необхідність їх обґрунтування визначено у частинах 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Звертаючись із позовом до господарського суду прокурор виходив з того, що оспорюване рішення місцевої ради, на підставі якого видано свідоцтво про право власності від 20.08.2009 року серії САС № 427126 на нежитлові приміщення першого поверху № 501 площею 35,8 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80, порушує інтереси держави, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності від 20.08.2009 року серії САС № 427403 об'єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 80 в цілому належить Державі Україна, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності. При цьому, прокурор зазначив що Міністерством оборони України не здійснюються заходи щодо захисту прав на вказаний об'єкт нерухомого державного майна.

З названого вбачається, що прокурором визначені підстави порушення інтересів держави та надано обґрунтування їх захисту.

Також до матеріалів справи долучено лист прокурора (а.с. 169, т.1), яким він повідомив Міністерство про намір подати позов до суду в інтересах держави. Тобто прокурором дотримано вимоги абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналізуючи викладене в постанові апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційний суд обґрунтовано прийшов до висновку, що прокурором при зверненні до суду з позовом не були порушенні приписи Закону України "Про прокуратуру" та норми Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене підстав для задоволення касаційної скарги немає, а постанова суду апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволені касаційної скарги Одеської міської ради відмовити.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року прийняту у справі № 916/2068/16 залишити без змін.

3.Справу № 916/2068/16 повернути до Господарського суду Одеської області.

Головуючий С.В. Бондар

Судді В.В. Палій

Б.М. Грек