ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року Справа № 904/5784/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі№904/5784/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"доГромадської організації "Дніпропетровський центр духовного відродження"простягнення 19 310 грн. 97 коп.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Замкова М.О. (довіреність від 30.12.2016);

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Громадської організації "Дніпропетровський центр духовного відродження" про стягнення збитків в сумі 19 310,97 грн. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для опалення культових споруд релігійних організацій) №1073/21/127633 від 30.12.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не повідомив позивача про відсутність у нього статусу релігійної організації та безпідставно уклав договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для опалення культових споруд релігійних організацій), чим наніс позивачу матеріальну шкоду (збитки) в загальній сумі 19 310,97 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2016 по справі №904/5784/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, приписів статті 22 Цивільного кодексу України та 225 Господарського кодексу України, враховуючи те, що позивачу було відомо про організаційно-правову форму відповідача, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 19 310,97 грн. у зв'язку з тим, що відсутні докази вини та протиправної поведінки відповідача в умисному неправомірному споживанні природного газу за ціною для потреб релігійних організацій та, відповідно, заподіяння збитків позивачу.

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що відповідач умисно уклав договір не маючи відповідного статусу релігійної організації та умисно сплачував за отриманий природний газ у розмірі меншому, ніж встановлено законом для інших суб'єктів господарювання.

У відзиві на касаційну скаргу Громадська організація "Дніпропетровський центр духовного відродження" просить касаційну скаргу відхилити, з підстав викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2011 між ПАТ "Дніпрогаз" (Постачальник) та громадською організацією "Дніпропетровський центр духовного відродження" (Споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для опалення культових споруд релігійних організацій) №1073/21/127633, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.4 Договору, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість. Ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2012 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 10.1 Договору).

Довідкою №05-27/63-з від 18.10.2013 про результати зустрічної звірки публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за період з 01.01.2012 по 31.08.2013, проведеної на виконання доручення Державної фінансової інспекції України №05-18/1445 від 01.10.2013, встановлено укладання договору на постачання природного газу публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» з громадською організацією "Дніпропетровський центр духовного відродження", у якої відповідно до довідки ЄДРПОУ організаційно-правова форма - 815 Громадська організація та відповідно до витягу з веб-сайту Єдиного державного реєстру громадська організація «Дніпропетровський центр духовного відродження» зареєстровано вид діяльності за КВЕД - 94.99. Діяльність інших громадських організацій (основний).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 19 310,97 грн., які є різницю між сумою, яка була сплачена відповідачем за 2012 рік за ціною для потреб релігійних організацій - 5 905,07 грн., та сумою, що підлягала сплаті за ціною для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання - 25 216,04 грн.

За приписами статті 632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" №2467-VI від 08.07.2010 (чинного на момент виникнення правовідносин між Сторонами), державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №989 "Про ціни на природний газ для потреб релігійних організацій", для релігійних організацій природний газ (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики України для населення (далі - НКРЕ).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. У відповідності з приписами частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Пред'явлення вимоги про стягнення збитків, відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці збитки були понесені, доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій було встановлено недоведеність позивачем наявності всіх елементів складу правопорушення.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для опалення культових споруд релігійних організацій) №1073/21/127633 від 30.12.2011 та додаткові угоди до Договору №2013/ТП-РО-1073/141105 від 01.01.2013, №2013/ТП-РО-1073/144380 від 16.12.2013 підписані з боку Відповідача уповноваженим представником - Смутько В.М., який діяв на підставі Статуту відповідача, в пунктах 1.1, 1.8 якого зазначено його повне найменування - громадська організація "Дніпропетровський центр духовного відродження".

Оскільки підписання Договору та додаткових угод до нього було здійснено особою, яка діяла на підставі зазначеного Статуту, то, як правильно стверджує суд попередніх інстанцій, позивач, будучи ознайомленим зі змістом статуту, відповідно був обізнаний і про організаційно-правову форму відповідача, з огляду на що та враховуючи вищенаведене, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, оскільки були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції з наданням їм відповідної оцінки, а також не спростовують обставин спору, а ґрунтуються на оцінці доказів у справі, що знаходяться за межами компетенції суду касаційної інстанції.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №904/5784/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: І.В.Алєєва

Г.М. Мачульський