ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 922/1568/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргизаступника прокурора Харківської областінапостанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.16 та рішення господарського суду Харківської області від 12.07.16 у справігосподарського суду Харківської області №922/1568/16за позовомкерівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Валківської районної радидо1.Валківського районного будинку дитячої та юнацької творчості Валківської районної ради Харківської області, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним договору,за участі представників сторін:

від ГПУ - Зарудяна Н.О.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Валківської районної ради звернувся до господарського суду Харківської з позовом до Валківського районного будинку дитячої та юнацької творчості Валківської районної ради Харківської області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, у якому просив:

- визнати недійсним договір від 01.06.2015 оренди частини нежитлового приміщення загальною площею 52,7 кв. м., укладеного між Валківським районним будинком дитячої та юнацької творчості та ОСОБА_4;

- припинити зобов'язання за договором оренди від 01.06.2015 на майбутнє;

- зобов'язати ФОП ОСОБА_4 звільнити нежитлові приміщення загальною площею 52,7 кв.м., в т.ч. місця спільного користування -9,7 кв. м., а саме - кім. № 6а, площею - 20,0 кв.м., № 7 - площею -23,0 кв.м., та -,7 кв.м. площ загального користування, розташованих на першому поверсі двоповерхової нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, та повернути їх Валківському районному будинку дитячої та юнацької творчості ( код ЄДРПОУ 02146392).

12.07.2016 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін 20.09.2016 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Медуниця О.Є., Ільїн О.В., Шепітько І.І.) у частині позовних вимог про припинення зобов'язання за договором оренди від 01.06.2016 на майбутнє провадження припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області посилався неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.61, 63 Закону України "Про освіту", ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.104 ГПК України, що на його думку призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просив скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до свідоцтва від 03.10.2008 року про право власності на нерухоме майно та витягу №20472801 від 06.10.2008 КП "Валківське бюро технічної інвентеризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно, власником нежитлової будівлі загальною площею 3065,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, в якій знаходяться спірні приміщення, є територіальна громада сіл, селищ, міста Валківського району в особі Валківської районної ради

28.02.2007 рішенням Валківської районної ради № 231-V Валківському будинку дитячої та юнацької творчості надано дозвіл на передачу в оренду нежитлових приміщень та будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 в частині площ, що не використовуються для здійснення діяльності Будинку дитячої та юнацької творчості.

16.07.2009 рішенням Валківської міської ради № 230 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 надано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі - магазину рибацьких послуг та фото послуг за адресою. АДРЕСА_1.

09.07.2012 листом Валківської районної ради №01-16/243 ФОП ОСОБА_4 отримала дозвіл на внесення поліпшень орендованого майна.

27.04.2012 рішенням Валківської районної ради № 347-VI балансоутримувачу - Валківському районному будинку дитячої та юнацької творчості надано дозвіл на оренду частини приміщення за адресою АДРЕСА_1, площею 16,2 кв. м. та частину холу, площею 6,81 кв.м.

01.06.2015 року між Валківським районним будинком дитячої та юнацької творчості (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди комунального майна, який погоджено представником власника майна, та згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 52,7 кв.м., в т.ч. місця спільного користування - 9,7 кв.м., а саме - кім. №6а, площею - 20 кв.м., № 7 - площею 23 кв.м. та 9,7 кв.м. площ загального користування, розташованих на першому поверсі двоповерхової нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майно), що знаходить на балансі орендодавця і належить територіальним громадам сіл, селищ, міста Валківського району, вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна станом на 22.05.2015 року становить 118800 грн. без ПДВ. Майно передається з метою розміщення об'єкту з надання фото послуг в приміщенні № 7 та об'єкту торгівлі товарами непродовольчої групи в приміщенні № 6а.

Згідно п.9.1 договору строк його дії становить 2 роки і 11 місяців, з 01.06.2015 по 01.05.2018

01.06.2015 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення.

Як убачається із матеріалів справи, під час її розгляду у суді першої інстанції прокурором було заявлено відмову від позовних вимог у частині припинення зобов'язання за договором оренди від 01.06.2015 на майбутнє. Установивши, що відмова позивача від частини позовних вимог не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, господарські суди дійшли однакових висновків щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 01.06.2015 та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити орендовані нежитлові приміщення, прокурор посилався на невідповідність умов договору оренди вимогам ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту", звертаючи увагу на те, що предметом оспорюваного договору є майно комунальної власності, об'єкт освіти, цільовим призначенням якого є використання для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності. Використання ж ФОП ОСОБА_4 спірних приміщень для здійснення підприємницької діяльності у сфері фотографії є підставою для визнання договору оренди від 01.06.2015 недійсним, оскільки заборона використання таких приміщень з іншою, не пов'язаною з навчально-виховним процесом та освітньою діяльністю суперечить законодавчо встановленим вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним договору оренди від 01.06.2015 та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити орендовані приміщення, суди попередніх інстанцій виходили зі змісту ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.61 Закону України "Про освіту", відповідно до яких відсутня заборона надавати індивідуально визначене майно навчального закладу в оренду, дотримання порядку погодження передачі окремого майна в оренду, при цьому зазначивши, що на час передачі в оренду спірних приміщень, останні не використовувались у навчальному процесі з причин відсутності потреби, мають окремий вхід/вихід, потреби у їх використанні в учбових цілях не було.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Першою - третьою та п'ятою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації, зокрема, об'єкти освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Згідно п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

За умовами ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Таким чином, імперативними вимогами зазначеної статті закону визначено обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Обмежившись дослідженням спірних орендних правовідносин на предмет відсутності передбачених ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.61 Закону України "Про освіту", заборон для передачі в оренду державного майна (об'єктів освіти, що фінансуються з державного бюджету), яке не підлягає приватизації та має загальнодержавне значення, з огляду на розташування спірного орендованого приміщення - об'єкту з надання фото послуг у приміщенні №7 та об'єкту торгівлі товарами непродовольчої групи у приміщенні №6а, приміщенні відповідача-1, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст.43 ГПК України не надали належної правової оцінки підставам, якими було обгрунтовано позовні вимоги, зокрема, положеннями ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Не з'ясувавши достеменно факт непов'язаності з навчально-виховним процесом відповідача-1 діяльності відповідача-2, суди обох інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність передбачених законом підстав для передачі частини приміщення Валківського районного будинку дитячої та юнацької творчості і, відповідно визнання договору оренди від 01.06.2015 недійсним, та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити спірне приміщення. Відповідні питання судами взагалі не з'ясовувалися, виходячи з конкретних обставин справи, у відповідності до вимог ст.43 ГПК України, що призвело до неповноти встановлення фактичних обставин справи.

При цьому, рішення попередніх судових інстанцій містять суперечливі висновки щодо застосування ч.2 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", якою передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Без наведення правового обгрунтування, суди обох інстанцій не врахували, що зазначена правова норма має застосовуватись лише у контексті ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", тобто з урахуванням вимог щодо заборони використання об'єктів освіти і науки не за призначенням. Відтак, при ухваленні судових рішень не враховано положення ст.84 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту якої убачається, що рішення у справі має бути гранично повним, ясним, чітким, обов'язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Рішення має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та яким доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню при вирішенні спору. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Беручи до уваги викладене та повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.16 та рішення господарського суду Харківської області від 12.07.16 у справі №922/1568/16 скасувати, а справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяН.М. Нєсвєтова