ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 905/1730/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Корнілової Ж.О.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД"на рішеннягосподарського суду Донецької області від 02.08.2016 р. (суддя Мальцева М.Ю.)та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. (судді: Бойченко К.І., Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.)у справі№905/1730/16 господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" 2. Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"прозобов'язання вчинити дії за участю представників: від позивача Мельник А.А., довіреність №17/02 від 17.02.2016 р.від відповідача 1не з'явилисьвід відповідача 2не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" та Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" забезпечити доступ уповноважених представників позивача на місце зберігання майна для його огляду;

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" не здійснювати дій, що перешкоджатимуть доступу уповноваженого представника позивача до місця зберігання майна для його огляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2016 р. у задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" та Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" забезпечити доступ уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" на місце зберігання майна для огляду відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2016 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" про зобов'язання забезпечити доступ уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" на місце зберігання майна для огляду та до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про зобов'язання не здійснювати дій, що перешкоджатимуть доступу уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" до місця зберігання майна для його огляду.

Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовані недоведеністю позивачем факту вчинення відповідачем 2 дій, які спричиняють перешкоди повноважному представнику позивача в доступі до місця зберігання майна для його огляду.

При цьому, господарським судом апеляційної інстанції, з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, винесено нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, заявлених як щодо відповідача 1, так і стосовно відповідача 2.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2016 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2016 р. справу №905/1730/16 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Корнілова Ж.О., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Корнілова Ж.О., Нєсвєтова Н.М. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.11.2016 р.

До початку судового розгляду представник відповідача 1 скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав заперечення на касаційну скаргу.

В судове засідання 28.11.2016 р. з'явився представник позивача.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача 1 та відповідача 2.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", (підрядник), укладено договір підряду №348-13П на виконання робіт по капітальному ремонту обладнання, відповідно до якого, підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та механізмами, зі своїх матеріалів виконати за завданням замовника роботи по капітальному ремонту визначеного сторонами обладнання.

В подальшому, 28.02.2014 р. позивач (поклажодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" (зберігач) уклали договір зберігання №ДрМЗ/155-14Х, відповідно до якого, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання майно.

За умовами даного договору номенклатура, кількість і оголошена вартість вказується в актах прийому-передачі майна на зберігання, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.2).

Як зазначено в п.п. 3.2.1, 3.3.2, 3.3.4 договору зберігання №ДрМЗ/155-14Х від 28.02.2014 р. поклажедавець має право у будь-який час зажадати повернення майна зі зберігання на свою адресу, або вказати особу, якому має бути передане майно зі зберігання, а зберігач зобов'язується повернути майно на першу вимогу поклажодавця. В даному випадку майно має бути передане представникові поклажодавця, або іншій особі на яку вкаже поклажодавець. Повернення майна зі зберігання оформляється актом прийому передачі. Також, зберігач зобов'язується забезпечувати доступ представника (комісії) поклажодавця на місце зберігання майна для його огляду.

В свою чергу, відповідно до п. 5.1 вказаного договору прийом та передача майна за цим договором здійснюється по актах прийому-передачі, що підписуються двома сторонами.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач передав на зберігання відповідачу 1 ремонт комплекту секцій 2КД90Т (100 секцій) (вся силова гідравліка нова з наплавленням нержавіючого дроту зовнішніх поверхонь штоків і плунжерів, з поліуретановими ущільненнями, металоконструкція ремонтна, щити нові - 69 шт., деталі нові, керуюча гідравліка нова), з РСД-05, з КПУ, натиск і слив - Q25 мм.

Тобто, позивачем було передано на зберігання відповідачу 1 майно, ремонт якого здійснювався відповідачем 2 на території підприємства відповідача 1 за договором підряду №348-13П від 12.11.2013 р.

Вказане підтверджується актом прийому -передачі від 28.02.2014 р., в якому також зазначено, що продукція передається на зберігання і зберігається до запиту з боку позивача у відповідності до договору.

Позивач вважає, що відповідач 1 на його вимогу не повернув передане на зберігання майно. Крім того, на думку позивача, відповідач 1 та відповідач 2 не забезпечили доступ уповноваженого представника позивача для огляду відповідного майна, чим спричинили перешкоди у здійсненні останнім своїх законних прав.

Наведене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" з позовом до господарського суду.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 вказаного кодексу).

Керуючись наведеними правовими нормами, місцевий та апеляційний господарські суди дослідили наявні в матеріалах справи докази, встановили фактичні обставини справи, визначили дійсні права та обов'язки сторін, у зв'язку з чим прийшли до висновку, що відповідачем 1 належним чином виконано прийняті на себе зобов'язань за договором зберігання. У тому числі відповідач 1 виконав і обов'язок повернути передане на зберігання майно, що підтверджується актом прийому-передачі зі зберігання до договору №ДрЗМ/155-14Х від 03.06.2015 р., який скріплено підписами та печатками сторін без будь-яких зауважень.

В свою чергу, здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією господарських суддів попередніх інстанцій стосовно того, що акт прийому-передачі зі зберігання до договору №ДрМЗ/155-14Х від 03.06.2015 р. є належним та допустимим доказом факту виконання відповідачем 1 свого обов'язку повернути майно, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо відповідача 1 в частині зобов'язання останнього забезпечити доступ уповноважених представників позивача на місце зберігання майна для його огляду задоволенню не підлягають.

Разом з цим, зважаючи на викладене та з огляду на відсутність належних та допустимих доказів перешкоджання відповідачем 2 в доступі уповноваженого представника позивача до місця зберігання майна для його огляду, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і щодо відповідача 2.

Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України вбачає, що господарським судом апеляційної інстанції вірно застосовано приписи ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтовано прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову щодо першого та другого відповідачів відповідно.

Таким чином, враховуючи, що висновки апеляційного господарського суду про юридично значиму поведінку сторін справи відповідають дійсності, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать приписам законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Отже, касаційна скарга залишається без задоволення, оскільки Вищий господарський суд України визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехпоставка ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. у справі №905/1730/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді Ж.О. Корнілова

Н.М. Нєсвєтова